Печера, компресор і газова турбіна — так влаштований пневматичний акумулятор енергії. У США перший такий пристрій було побудовано в 1991 році в Mclntosh, Алабама. Його призначення — згладжування пікових навантажень на електростанції.
Загальний принцип роботи: повітря компресорами заганяється в підземне сховище (природну соляну печеру) об’ємом 538 тис. куб. м до тиску 77 атм.
Нагрузка на компресор, звичайно ж, досить значна, а тут http://masterengine.com.ua/obsluzhivanie-vintovogo-kompressora.html ви дізнаєтесь як відбувається обслуговування гвинтового копресора.
Коли споживання електроенергії в мережі несподівано зростає, повітря виходить і віддає потужність в систему. Час спорожнення резервуара до нижнього робочого тиску 46 атм — 26 годин, протягом яких станція видає 110 МВт потужності.
Стиснене повітря крутить турбіну не само по собі, а надходить у газову турбіну. Оскільки зазвичай 2/3 потужності газової турбіни витрачається на привід компресора, який нагнітає в неї повітря, то виходить солідна економія. Перед надходженням в турбіну повітря підігрівається в теплоутилізаторі продуктами згоряння, що також додає ефективності.
Проект в Алабамі не унікальний. Ще в 1978-му німці в Huntorf запустили сховище на 290 МВт (2 години роботи) у двох соляних печерах, розташованих на глибині 600…800 м з діапазоном тисків 50…70 атм. Спочатку сховище служило гарячим резервом для промисловості північно-заходу Німеччини, а зараз використовується для згладжування піків виробництва вітряних електростанцій.
Пишуть, що в Донбасі у часи СРСР планували облаштування в такій же печері пневматичні акумулятора на 1050 МВт; на жаль, доля його невідома.
А ще у 2012-му в Техасі поруч з 2-мегаватним вітропарком було відкрито пневматична сховище на 500 МВт-годин.