Ця історія почалася в кінці 1960-х — початку 1970-х, коли перед Калінінським вагонобудівним заводом було поставлено завдання розробити поїзд, який міг би рухатися зі швидкістю близько 200 км/год, в основному для експлуатації на маршруті Москва — Ленінград. Але перш ніж приступати до проектування локомотива і вагонів, потрібно вивчити взаємодію рейки і колеса на високій швидкості, а також знайти базові конструктивні рішення, які могли б утілитися в поїздах майбутнього.
Дійсно для безпечного і швидкісного руху поїздів особливі вимоги ставляться до залізничних рейок, до речі тут rails.com.ua/relsy.html можна їх придбати по найкращій в Українві вартості.
В результаты конструкторських вишукувань з’явилася ідея створення швидкісного вагона-лабораторії (СВЛ).
Для простоти і чистоти експерименту вирішили відмовитися від колеса як рушія і піти більш простим шляхом, який був підказаний зарубіжним досвідом. Справа у тому, що раніше американці розробляли цю тему, і плодом їхньої праці стала модель Budd RDC3.
За пропозицією авіаційного КБ А. С. Яковлєва на вагон встановили пару турбореактивних двигунів АІ-25 від літака Як-40 з тягою 1500 кгс кожен.
Двигуни помістили над кабіною машиніста, а для того щоб оберегти дах від дії розпечених газів, поставили захист у вигляді екрану з жароміцної сталі. В салонній частині СВЛ була влаштована лабораторія з вимірювальними приладами. В ході випробувань, які проводилися в основному на прямій ділянці Придніпровської залізниці у 1971-1975 роках, поїзд показав рекордну для колії швидкість 249 км/год.
Втім, від цієї ідеї у результаті було вирішено відмовитися. Чому? З’явилися досить компактні електричні двигуни, і з їх допомогою поїзди могли вже розвивати швидкості, цілком підходящі для потреб високошвидкісних магістралей.
При цьому треба враховувати, що застосування реактивного двигуна на залізниці створює серйозні інженерні проблеми, що вимагають перебудови всієї колійної інфраструктури. Зокрема, шлях повинен бути повністю забетонований — використання баластного шару з гравію виключено, так як реактивна струмінь буде піднімати каміння і пил в повітря, а це загрожує неприємними наслідками. Другий недолік — високий рівень шуму, створюваний реактивним двигуном.
