Вперше про Covini C6W заговорили в 2004 році. Тоді цей проект був на стадії концепту, тому багатьом і в голову не могло прийти, що C6W з’явиться на ринку дорогих і найшвидших авто.
Автомобіль отримав нехитру назву C6W, що означає Covini 6 Wheels. Машина побудована за класичними канонами – несуча сталева просторова трубчаста рама «одягнена» в «плаття» з скловолокна і вуглепластика. Знімний жорсткий дах дозволяє перетворити купе в родстер. Салон оброблений замшею і натуральною шкірою, а спортивні сидіння оснащені 4-точковими ременями безпеки.
Бензиновий атмосферний V8 об’ємом 4,2 літра розташований подовжньо за кріслами водія і єдиного пасажира. За основу був узятий двигун Audi, який фахівці допрацювали VM Motori. Їм вдалося збільшити потужність з 350 до 442 л. с., а максимальний обертовий момент виріс з 440 до 470 Нм.
Наявність додаткової пари коліс передбачає ряд переваг перед традиційною конструкцією. Збільшення площі контакту коліс з дорогою покликане забезпечити краще зчеплення як на сухому, так і на мокрому дорожньому покритті, особливо на віражах. Гальмувати трьома парами коліс явно краще, ніж двома. Крім того, нижчий ризик аварії при проколі.
Частково усувається проблема аквапланування за рахунок того, що друга пара передніх коліс котиться по колії, вода з якої вже витіснена першою. Залишається сподіватися, що всі ці доводи стануть вирішальними для потенційних клієнтів. А ось для того, щоб швидко накачати ці всі колеса, тут http://vazistaz.com.ua/kompressory-i-nasosy-avtomobilnye/ раджу придбати надійний продуктивний автокопресор. чи насос.
Трохи довідкової інформації про виробника. Невелика італійська фірма Covini Engineering була заснована Ферруччіо Ковіні в 1978 році. Про її існування за межами Італії дізналися завдяки останньому дітищу – описаному в цій статті шестиколісному суперкару C6W з двома передніми керованими осями.
Знавці автоспорту можуть заперечити, що ще в 1976 році Дерек Гарднер спроектував для команди Кена Тіррелл унікальний шестиколісний Tyrrell P34. У першому ж сезоні Джоді Шектер і Патрік Депайе зайняли на ньому третє місце в Чемпіонаті світу Фомулы-1. Безумовно, Ковіні знав про існування такої машини, і, можливо, саме вона надихнула його на створення суперкара власної конструкції. Труднощі з реалізацією проекту змусили Ковини відкласти його до 2004 року, коли він побудував перший прототип. Однак повноцінно реалізувати проект вдалося зовсім недавно.