Примітною деталлю є той факт, що роботи Заваглії можна розглядати і з лицьового, і з виворітного боку. І якщо обличчя її портретів нагадує виконання маслом в академічній манері, то виворіт оголює пристрасність і експресивність сучасного мистецтва.
Вона розробила свою техніку. Художниця робить близько 100-150 фотографій, щоб відібрати один відповідний знімок, покладаючись на який вона приступає до малювання ескізу фарбами, а потім — до вишивання нитками на бельгійському льоны.
«Живопис нитками» дуже складний. Змішати кольори, як у фарбах не вийде, тому домагатися необхідних відтінків доводиться схематично накладаючи стібок за стібком різних кольорів і відтінків, аж доки не знайдеться потрібна фактура.
Ще одна особливість полягає в тому, що нитки накладаються, копіюючи мімічні зморшки і інші особливості обличчя. Хаотичний, з першого погляду і багатошаровий процес накладання ниток з вовни, муліне і пряжі дають необхідний об’єм, фактуру і широку палітру.
«Протягом тривалого часу я розробляла свою індивідуальну методику вишивки, яка дозволяє змішувати кольори і створювати тональності. Вона нагадує техніку, використовувану в класичному олійному живописі. Напрямки, в яких лягають шви, імітують спосіб накладання фарб пензлем при малюванні картини. Це значно візуалізує зображення, наділяє його формою і глибиною», – розповідає художниця.
З часом, Кейсі стала додавати фарби. Таким чином, удосконалюючи свою методику художниця досягла глибини і фактури як на справжніх масляних портретах.
Сьогодні художниця використовує для своїх портретів бельгійський льон в якості полотна, а нитки застосовує найрізноманітніші: шовк, акрил, вовна, нитки муліне.
