Тут практично ніхто не живе, втім зараз Чівіта ді Баньореджо перетворився на жваве туристичне місце з готелями, піцеріями, тратторіями і сувенірними магазинчиками.
Дістатися до міста можна тільки по пішохідному мосту, який був побудований відносно недавно - в 1965 році. Італійські архітектори компанії Progettospore запропонували проект незвичайного моста для пішоходів і легкого транспорту.
“Створюючи цей міст, ми намалювали кілька ліній, які чудово виглядали в небі”, - кажуть розробники. -”Людина, що йде по цьому мосту, буде почувати себе повністю вільною, ніби пересуваючись у повітряному просторі”.
Civita di Bagnoregio був заснований близько двох з половиною тисяч років тому. Місто зростало і розвивалося, і цілком могло би так і залишитися одним з типових італійських містечок. Але кілька жахливих землетрусів зруйнували місто і жителі покинули його. З нечисленних, що дійшли до нас документів епохи Середньовіччя, стає ясно, що Чівіта і Баньореджо були двома кварталами одного міста, який аж до 11 століття називали Balneum Regis. Зараз це два різних містечка регіону Лаціо.
Легенда свідчить, що ця назва була надана місту королем лангобардів по імені Дезидеріо (756-774гг), що зцілився від важкої хвороби завдяки тутешнім термальним водам. У 774 році Карл Великий завоював місто і повернув його Понтифіку. Далі Чівіта відчувала сильний вплив Церкви.
У 1695 році відбувся перший сильний землетрус, що зруйнував будинки, дороги і змусив частину жителів покинути місто. Низка подальших землетрусів і спровокованих ними зсувів продовжувала завдавати непоправної шкоди, погрожуючи жителям повною ізоляцією.
Сьогодні в цьому містечку майже ніхто не живе. Тільки 10-15 осіб взимку і близько 100 - влітку. Тут є багато пустуючих помешкань, які можна придбати практично за безцінь.
Дивовижний будинок в Чивиті ді Баньореджо у 2011 році купив архітектор і власник дизайн-студії Studio F Патріціо Фрадиани (Patrizio Fradiani).
Частина будинку збереглася з 14 століття. Кам’яний камін, глиняні підлоги, дерев’яні балки під стелею - все це, звичайно, вражає, але підземні гроти заворожують ще більше. У середньовічні печери можна потрапити з першого поверху. Патріціо переробив ці кам’яні приміщення в галерею, винний погріб, басейн з джакузі, кімнату для медитації.
Не зважаючи на практичну відсутність постійних мешканців, це містечко полюбляють відвідувати численні туристи. Тут можна просто бродити по середньовічних вуличках, насолоджуючись запаморочливими краєвидами. Це цістечко з дивовижною містичною аурою! Тут немов час зупинився, і прекрасний сон може тривати і тривати...
