Футуристичний інтер’єр колумбарію Руриден при монастирі Koukokuji у центрі Токіо більше схожий на кабіну космічного корабля або танцпол нічного клубу. При більш близькому розгляді розумієш: зал колумбарію вміщує безліч комірок з статуєю Будди, що світиться, в яких зберігається прах померлих.
Вхід в приміщення, а також доступ до комірки здійснюється за допомогою персональної картки. Пристрій зчитування відкриває замок і підсвічує відповідну комірчині статуетку.
Загальна кількість місць в Руриден — 2 046, з яких на даний момент використовуються 600, і ще 300 зарезервовані. Термін зберігання праху в них — 33 роки, після чого останки будуть перепоховані на прилеглій території. Будівництво колумбарію зайняло два роки.
Також тут всіх охочих навчають останнім трендам (якщо можна так висловитися) похоронної тематики і... моди. Блюзнірськи звучить, звичайно, але тут дійсно пропонують і озвучують особливості ритуалів поховання і прощання з померлими. А що стосується гарних зовнішніх атрибутів, так це потрібно не мертвим, це треба живим. Хто на що здатний, той так і старається, оформляючи побачення зі смертю, наскільки вистачить фантазії.
А ще бажаючі можуть приміряти симпатичну рожеву труну, навіть купити місце для меморіалу, урни, замовити труну за своїми параметрами. Цікаво, вони дійсно піклуються про те, щоб «лежати» було зручно? Хоч тема і не з легких, але коли дивишся на фотографії цього дивовижного закладу, здається, що японці просто танцюють зі смертю ніжний вальс під пелюстками сакури!
Японія вважає, що її населення скоротиться майже на 30 мільйонів чоловік протягом наступних 50 років, і тому в країні процвітає похоронний бізнес. Похоронні бізнес-ярмарки “семінари професійних відправників на той світ” стають популярними суспільними подіями, пропонуючи як традиційні, так і високотехнологічні послуги та продукти.
Ексклюзивні вишукані памятники на могилу різної цінової категорії пропонує гранітна майстерня Олександра Прядко, що знаходиться у Києві.