На відкритті були присутні понад 700 осіб, в числі яких король Іспанії Хуан Карлос (Juan Carlos) з дружиною Софією, прем’єр-міністр Хосе Луїс Родрігес Сапатеро (José Luis Rodríguez Zapatero), генеральний секретар ООН Пан Гі-мун (Ban Ki-moon) і президент Швейцарії Паскаль Кушпен (Pascal Couchepin). Всі вони змогли побачити новий купол, розписаний відомим іспанським живописцем Мікелем Барсело (Miquel Barceló). Художник перетворив зал у фантастичну печеру, зі стелі якої звисають «сталактити» з фарби всіх кольорів веселки.
На цей вражаючий твір (площею 1 486 квадратних метрів!) пішло більше 100 тонн фарби. Пігменти привозили з усіх кінців світу. Для того щоб зробити з фарби «бурульки», було розроблено спеціальне обладнання. Барсело в його нелегкій роботі допомагали найрізноманітніші фахівці, включаючи експертів з фізики елементарних частинок, інженерів, архітекторів і реставраторів. Директор музею Прадо Мігель Сугаса (Migual Zugaza) сказав, що «печера» є найважливішим витвором Барсело, а також кращим твором «публічного мистецтва» Іспанії за останні кілька десятиліть.
Не знаю, як на мене, естетика досить сумнівна, чи не краще було замовити хороших майстрів, наприклад з компанії http://bayo.org.ua/ і зробити якусь красиву оригінальну натяжну стелю?
Робота над оригінальною стелею розпочалася на початку квітня 2007 року. 2 місяці споржнювали повністю величезну залу. Далі був змонтований надміцний алюмінієвий каркас, і на початку вересня художник взявся розписувати стелю. Щодо вартості проекту, то Іспанії виділа 23 мільйони доларів, з них 40 відсотків інвестував уряд, а остальні кошти покрили приватні інвестори.
Варто зазначити, що проект Барсело спричинив у певних колах недовольство, і навіть відкриті протести, адже саме тоді Іспанія перебувала в ситуації глибокої економічної кризи, і багатьом здавалося нерозумним витрачати скільки грошей на цю затію.
Втім, «щедрий подарунок» Іспанії викликав захоплення багатьох важливих персон. Наприклад, Пан Гі-мун сказав, що роботу Барсело можна розглядати як метафору тієї величезного праці, що робить ООН. Кольори «сталактитів» змінюються, якщо на них дивитися з різних точок зору — те ж саме, за словами генсека, відбувається і в політиці: те, як люди дивляться на речі, залежить від того, звідки вони дивляться.
Хосе Луїс Родрігес Сапатеро заявив, що твір «хоче стати відображенням сьогоднішньої Іспанії, її енергії та впевненості в собі». Як говорить сам Барсело, його «печера» є варіантом агори — ринкової площі в давньогрецьких полісах, де проходили загальногромадянські зборів. У своїй роботі він надихався насамперед природними формами, зокрема прекрасною архітектурою» океанських глибин.