Представляючи особу, яка вишиває картини, багато бачать тиху тендітну дівчину в бабусиній кофті і з пучком на голові. Але ні! У Стефані яскрава зовнішність і вона любить малювати стрілки на очах. Але при цьому вона сидить, схилившись над великими дерев’яними п’яльцями. І не просто вишиває, а дуже круто вишиває!
Дійсно, щоб створювати такі оригінальні витвори, недостатньо тільки мати хороші набори для вишивки, тут потрібен вийнятковий талант, і вишукана естетика.
Стефані Келлі Кларк народилася в Орегоні, а виросла на фермі в штаті Міссурі. Її сім’я родом з Ірландії, у неї є сестра-близнюк та брат.
Рідні завжди підтримувала її у творчих починаннях. Вона почала малювати в школі, а потім отримала художню освіту в Університеті штату Юта. Стефані Кларк свідомо змішує традиційні та інноваційні методи у своїй творчості. Найбільше їй подобається ідея доповнення малюнка вишивкою.
Вона сповідує принцип “складної простоти”. На її картинах багато простору, багато повітря, вона не прагне заповнити все полотно. Але те, що на них є, чудово. З точки зору перспективи, з точки зору графичности і почуття кольору, та з будь-якої точки зору! Муліне – її палітра, а голка – кисть. Стефані створила свій метод вишивки, створює на полотні незвичайну глибину і колір. Вона нагромаджує нитки, дозволяючи їм самим змішуватися в картині. Вона вважає, що це веде її з сфери хобі у сферу мистецтва.
Вся її робота – ода гобеленам і любов до рукоділля. Використовуючи нитки замість фарб, Стефані привносить новий сенс в процес творення картини. В залежності від того, на якій тканини замислюється вишивка, визначається стиль “живопису”. Вишиваючи на канві, Стефані немов пише олією – її мазки щедрі, соковиті, широкі, текучі. Коли вона бере у руки шовкову тканину, вишивка стає схожою на акварель – вона ніжна, делікатна, нитка лягає туди, куди хоче сама, і рухається разом з тканиною.
Найвідоміша серія, створена Стефані Кларк, називається “Оселі”. Якщо дивитися з відстані, здається, що ці роботи написані фарбою.
Фантазія у Стефані працює на повну потужність. Охоплює добра заздрість до того, як витіювато вона змішує тканини та стібки, які небанальні вибирає сюжети для творчості. Стефані хотіла б повернути слову “рукоділля” його первісний зміст, який містить ідею знань і навичок ручної роботи, що передаються з покоління в покоління. Ідея використання вишивки навіяна улюбленими заняттями її бабусі, яка з любов’ю передавала їх внучці.
