Сьогодні видалення волосся на тілі можна назвати високотехнологічним. Все відносно безболісно і безпечно. На допомогу по боротьбі з непотрібною волохатістю приходить мас-маркет, домашні рецепти. У салонах краси видалення зайвого волосся перетворилося на якесь чудодійне таїнство.
Сучасним красуням є з чого вибрати: спеціально розроблені бритвені верстати, епілятори, воскові смужки, депіляційний крем, епіляція лазерна, фото - та електро-. Ефективною вважається паста для шугаринга, а для тих, хто віддає перевагу спритності рук і простоту підручних матеріалів пропонується трідінг. Це видалення волосся за допомогою звичайної шовкової нитки, в основу якого є винахід східних красунь.
Але поряд з сучасними процедурами існували й існують понині не зовсім звичайні способи боротьби з непотрібними волоссям.
Стародавній Єгипет
Відсутність волосся на жіночому тілі тут вважалося ознакою чистоти і гарного смаку. Древнім єгиптянам приписують авторство прообразів сучасної бритви і крему для депіляції. Відомі красуні Нефертіті і Клеопатра видаляли небажане волосся густою сумішшю з меду, соку рослин і воску. За свідченням писемних джерел того часу, забезпечені єгиптянки навіть мали спеціальну прислугу, в обов’язки якої входило видалення волосся щипцями. Деякі особливо сміливі дами того часу зішкрібали злощасні волоски пемзою або гостро заточеними предметами.
Стародавній Рим
Тут процвітав культ чистоти. У лазнях римляни позбувалися від зайвого волосся на тілі. Процедура явно була довгою: волосок обмотували ниткою, якою вона і висмикувалась. Про використання кремів і інших речовин нічого невідомо
Стародавня Греція
Мистецтво боротьби із зайвим волоссям не обійшло і прекрасних гречанок. Серед шокуючих методів епіляції значиться вогонь масляної лампи.
Київська Русь
Є відомості, що велика княгиня Ольга, яка жила в Х столітті, для епіляції використовувала гарячу смолу і віск.
Середньовічна Європа
У період середньовіччя модниць теж мучили непотрібні волосся на тілі. Пушок, що залишився після гоління, старанно викочували хлібним м’якушем.
Життя Єлизавети Англійської було тісно пов’язано з видаленням волосся. Царствена особа прибирала навіть волосся з чола і з брів. У процедурі застосовувалося вапно. Потім наносився «спеціальний» крем для уповільнення росту волосяного покриву. Його склад можна назвати як мінімум лякаючим: попіл, розмішаний з кров’ю жаб і кажанів.
А от спекотним красуням Салерно (Південна Італія) епіляція теж не була чужим процесом. Відчайдушні жінки мали свій рецепт мазі для видалення небажаного волосся на тілі. Жінки кип’ятили вапно на вогні. Індикатором готовності було пташине крило. Якщо після занурення у вариво пір’я обсипалося – мазь готова до застосування.
Туреччина
Дружини і наложниці турецьких володарів для епіляції використовували мазь, приготовану способом кип’ятіння оцту, миш’яку і вапна. Варто сказати, що таке ноу-хау завдавало незаперечної шкоди здоров’ю бідних жінок.