Весільна сукня віком 120 років з родини Kingston

Сімейні реліквії безцінні. І не стільки своєю власною вартістю, скільки тією історією, яка ховається за кожною дрібничкою, за кожною прикрасою або деталлю гардероба. Якщо ж в якості такої реліквії виступає весільне плаття – воно як ніщо інше служить яскравим символом любові та інших, найбільш глибоких почуттів, які відчували колись його власниці.

Саме на ці думки наводить романтична історія, що трапилася з 30-річною Абігайль Кінгстон (Abigail Kingston) з розташованого в британській Пенсільванії містечка Віфлеєм. Збираючись заміж, дівчина згадала про сімейну реліквію – весільну сукню з шовкового атласу, що переходила з покоління в покоління в її роду. Сталося диво – разом з мамою Абігайль зуміла відшукати це плаття, яке зберігалося у Вермонті у її двоюрідної бабусі Сари Зайлер: та виходила в ньому заміж в 1960 році, після чого наряд на власне весілля одягала мама Абігайль Леслі Кінгстон в 1976 році, а також дві дочки Сари, в 1989 і 1991 році.

Всього ж до Абігайль Кінгстон весільне плаття надягали 10 наречених з її родини. А першою була пра-пра-бабуся Марія Лоурі, яка виходила заміж у спеціально пошитому до весілля вбранні у далекому 1895 році.

Таким чином, 17 жовтня – а до цієї дати молода британка спеціально присвятила своє весілля, сукні виповниться 120 років з того дня, коли її вперше одягли на одруження. При цьому дівчина стане одинадцятою, хто в її роду виходив заміж саме у цьому вбранні.

Цей наряд наречена відшукала ще в квітні, і прийшла в шок від того, наскільки побляклою і залежаною виглядала сукня. Мережива на рукавах буквально розсипалися, а шовковий атлас подолу був весь в дірочках від старості.

Та Абігайль не стала сумувати – вона звернулася в майстерню Deborah LoPresti, швачки якої славилися майстерністю у відновленні старовинних весільних нарядів. І її очікування виправдалися: після 200 годин роботи по відновленню та обробці тканини, по переробці швів і підгонки по фігурі нареченої, наряд засяяв чарівністю форм, модних в кінці 19 століття – і цілком доречних сьогодні.



Незважаючи на переробку вінтажний наряд зберіг значну частину первісної тканини і залишився досить крихким. Тому наречена одягне старовинне плаття лише на нетривалий час, доповнивши його медальйоном, який її дідусь колись подарував бабусі на 50-річчя весілля, і вінтажним кільцем прабабусі.

Ну а всі 10 наречених з родини Kingston, що надівали весільну сукню до Абігайль, також будуть присутні на церемонії. Хтось- особисто, інші на весільних знімках, дбайливо збережених у родинному архіві.