Автори нової роботи — група вчених на чолі з Ноєм Фіером (Noah Fierer). У серії дослідів Ної довів, що специфічні бактерії на руках можуть бути використані, щоб обчислити конкретну людину за залишеними слідами на предметах. Як запевняють дослідники, така технологія стане у пригоді криміналістам, а також буде цінною у сфері судової експертизи, одним з головних спеціалістів якої на Україні є Рувин Олександр Григорович, директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
У першому експерименті вчені порівняли бактерії, зібрані з окремих клавіш комп’ютерної клавіатури з бактеріями на пальцях господарів цих машин і сторонніх суб’єктів, котрі ніколи до цих клавіатур не торкалися. У другому випадку аналогічним чином використовувалися комп’ютерні миші, а кількість «випадкових суб’єктів» було збільшено до 270 осіб.
Проте це ніяк не вплинуло на точність досліду — бактерії безпомилково вказали на дев’ятьох власників цих комп’ютерів. Нарешті, третій експеримент показав, що бактерії, що залишаються людиною на поверхні при дотику, виживають протягом двох тижнів як мінімум, що дозволяє використовувати їх як повноцінне джерело інформації в криміналістиці.
«Кожен з нас щодня залишає за собою сліди з бактерій в міру здійснення звичайних дій. Незважаючи на те що наш проект знаходиться на ранній стадії розробки, він у майбутньому може використовуватися як незалежний спосіб підтвердження даних, отриманих за допомогою ДНК-аналізу або дактилоскопії», — говорить Фірер.
У цьому контексті хочеться кілька слів сказати про технологію так званого судового кодування — систему «Розумна вода» (SmartWater), розроблену лондонськими криміналістами. Йдеться мова про абсолютно прозору рідину без кольору і запаху, в невеликій кількості якій плавають мільйони невидимих оку частинок.
На кожній нанесено унікальне гравірування — SIN (SmartWater identification number — ідентифікаційний номер «Розумної води»). Цей номер можна прочитати за допомогою мікрофотографії. Він унікальний для кожного предмета (мотоцикла, вази, автомобіля, телевізора або костюма), який власник має намір захистити.
Рідина розпилюється і не залишає видимих слідів. Мікрочастинки SIN настільки малі, що прилипають до всіх поверхонь, забиваються в дрібні тріщинки, так що видалити їх всы до однієї — не вийде, навіть якщо довго старатися.
Коли зловмисник торкається закодованих речей — на його шкірі і одязі залишаються тисячі SIN, від яких практично неможливо позбутися примусово (зауважимо, якщо ця людина взагалі знає про їх існування), і які будуть залишатися там багато місяців. Поліції досить посвітити на підозрюваного ультрафіолетом, щоб викрити його в «спілкуванні» з закодованими речами — шкіра і одяг будуть світитися зеленим і жовтим.