Будівельники знають, для досягнення ідеально рівної, гладкої стяжки замість традиційної арматури слід використовувати поліпропіленову фібру, яка окрім того буде запобігати утворенню небажаних деформацій і тріщин, а також суттєво здешевлює подібні роботи. А ось тут aforma.com.ua/fibrovolokno ви зможете придбати фібру для стяжки по найкращій вартості.
BacillaFilla - саме так назвали вчені з університету Ньюкасла новий вид бактерій, розроблених за допомогою генної інженерії на основі бактерій виду Bacillus subtilis. Новий вид бактерій виведений виключно для того, що б з їх допомогою можна було заповнити і “склеїти” тріщини в бетоні або асфальті.
Як працює подібна технологія? Бактерії проникають у тріщини і розмножуються там, поки не заповнять своїми “тілами” весь обсяг. Після цього спрацьовує біологічний вимикач, бактерії гинуть, а їх тіла перетворюються в карбонат кальцію, який надійно скріплює тріщину.
Згідно інформації, отриманої від дослідників, бактерії починають рости і розмножуватися, тільки тоді вони потрапляють в середовище, рівень pH якого повністю відповідає рівню pH бетону. Так само зараз вчені працюють над трохи іншим видом таких бактерій, які почнуть рости тільки потрапивши в середовище асфальту.
Завдяки своїм мікроскопічним габаритам бактерії здатні проникнути досить глибоко всередину зруйнованого матеріалу. При цьому, кожна бактерія виділяє в навколишнє середовище малу кількість певного ферменту. Коли концентрація цього ферменту в навколишньому середовищі перевищує запрограмоване значення, це служить свого роду сигналом спрацьовування біологічного вимикача. Бактерії починають інтенсивно виробляти карбонат кальцію всередині їх оболонок, що з одного боку призводить до їх подальшої загибелі, а з іншого боку - створює клейкий склад, який, висихаючи, намертво скріплює стіни тріщин. Проведені пізніше експерименти показали, що матеріал на основі карбонату кальцію, який скріплює тріщини, є набагато міцнішим, ніж сам бетон.
До всього вищепереліченого слід зазначити, ці бактерії несуть у собі так званий ген самоліквідації, який може стримати неконтрольоване саморозмноження цих бактерій. Інакше, вирвавшись ці бактерії з під контролю, став би реальним сценарій, коли вся поверхня Землі була б покрита товстим шаром “бактеріального” бетону.