У центрі Переяслав-Хмельницького, в будинку 1903 року знаходиться Музей кобзарського мистецтва, що відкрився у 1984 році в дні святкування 175-ї річниці від дня народження Т.Г.Шевченка. В приміщенні музею експонуються портрети відомих кобзарів України та Переяславщини, їх музичні інструменти, книги, речі побуту. Відвідувачі можуть побачити стародавні музичні інструменти: кобзи, лютні, торбани, гуслі, бандури, цитру, а також атрибути кобзарського цеху: ікони, біблію, підсвічник, лампаду ХVII ст.
Музей розповість про історію зародження та розвитку кобзарського мистецтва на Україні. Про історичну роль народних співців-кобзарів, їх життєписи та унікальну творчість. Музей кобзарства продовжує бути осередком пропаганди і відродження кобзарського мистецтва в його кращих традиціях не тільки на Переяславщині, а в межах всієї України. Завдання Музею — визначати стратегічну мету та пріоритетні шляхи розвитку кобзарського мистецтва, як специфічного, глибоко оригінального жанру народної творчості.
У приміщенні музею експонуються портрети відомих кобзарів України, їх музичні інструменти, книги, речі побуту. Тут можна побачити рідкісне видання “Слова о полку Ігоревім”, ілюстроване палехським майстром Іваном Голіковим. На форзаці — зображення Бояна, що грає на гуслях.
Поряд — один із найстаріших видів музичних інструментів - свистульки, іграшки та бубонець з розкопок ХІ-ХІІІ ст. У вітринах експонуються музичні інструменти; кобзи, лютні, торбани, гуслі, бандури, цитра (XIII ст.); атрибути кобзарського цеху: ікона, біблія, підсвічник, лампада XVII ст. Центральне місце в експозиції займають два панно, роботи художника Ю.Г. Легенького «Шляхи кобзарів — це шляхи народу» та «Дума — це душа народу» на яких відтворено генеалогічне дерево кобзарства. Унікальним експонатом музею є кобза XVIII ст., що має лише 20 струн.
Складовою частиною музичної культури України є троїсті музики — народний інструментальний ансамбль. Інструменти, що входять до складу троїстих музик, демонструються в музеї, це: скрипка, бубон і басоля. Басолю можуть замінити цимбали, сопілка, а на Переяславщині — гармошка. Також експонуються кобзи, бандури — роботи талановитих майстрів, вази і тарелі з портретами відомих кобзарів.
До унікальних експонатів слід віднести бандуру XIX ст., що належала Харківському кобзарю Гнату Гончаренку, бандуру О.С. Корнієвського, бандуру Григорія Бажула — українського кобзаря, що емігрував до Австралії та його портрет — робота його дружини, професійної художниці Людмили Бажул.
Ліра — майстра Василя Сніжного, торбан XVIII ст., що належав Пухальському Я.Г. — робота невідомого майстра з Варшави.
Глибоко розуміючи історичну роль «Кобзарства» — цього оригінального народного мистецтва у відродженні української духовності працівники Музею прагнуть підняти із забуття і відродити цю оригінальну духовну інституцію українського народу. І це не штучні намагання, це поклик самого життя.
Джерело http://perejaslav.org.ua