У столиця України є безліч цікавих знакових місць, про багато з них можна дізнатися на популярному ресурсі Моє місто Київ, але є одна пам’ятка, яка має особливу історію.
Протягом століть Золоті ворота вважалися головним символом як Києва, так і всієї Київської Русі. Але до сьогодні збереглася лише мала частка величного фортифікаційного укріплення «міста Ярослава», яку по крихтах збирали історики і археологи, дбайливо зберігши її під товстим шаром нової кладки. І зараз вони розташувалися в центрі Києва в оточенні новітніх будівель на вул. Володимирська, 40-А.
Хтось вважає, що сучасні Золоті ворота перетворилися на бутафорію, хтось, що це ще одна принада для туристів. Як би там не було, все ж побачити їх варто хоча б для того, щоб опинившись між двох руїн, поринути в атмосферу старовини, доторкнуться до столітніх стін і відчути неперевершену енергетику, яку випромінюють камені, що бачили багато чого на своєму віку. Сьогодні, стоячи перед брамою або розглядаючи Золоті ворота на фото кількарічної давнини, складно уявити, що за своє існування від перших днів заснування Ярославом Мудрим, і до сьогодні, ні один ворог, крім часу, не зміг зламати їх, взяти штурмом.
Датою зведення вважається 1164-ий рік. Спочатку вони носили назву Південних і входили в систему оборонних споруд Києва. Ярослав Мудрий надавав воротам велике стратегічне значення. Він наказав звести над воротами невеликих розмірів церкву Благовіщення. В цей же час він проголосить ворота Золотими. Ширина їх 7.5 метрів, довжина проїзду 25, висота 12.
Будь-яким, навіть, здавалося б, найміцнішим будівлям неможливо впоратися з впливом часу і природи. Згідно з деякими літописами XVII ст Золоті ворота були вже сильно зруйновані, але ще служили головним в’їздом у місто. В кінці сімнадцятого століття почалася перебудова оборонних споруд Києва і прямо перед воротами зросли земляні бастіони. А в середині XVIII ого століття залишки древніх Золотих воріт були приховані під землею, а поряд виникли нові ворота.
Стародавня реліквія Києва знову побачила світ у 1832-му році. Археологічні розкопки, проведені К. Лохвицьким, звільнили стародавній проїзд, були прибрані залишки земляних валів, прилеглих до воріт з обох сторін. Була реставрована стародавня кладка, зведено контрфорси. Навколо з’явилися стародавніх руїн встановили чавунну решітку.
У 70-их роках минулого століття було вирішено звести над старовинними залишками павільйон, який би повністю відтворював первісний вигляд Золотих воріт. При цьому збереглася вся стародавня кладка висотою 9.5 метрів.