Для того щоб зважити об’єкт, його розміщують поверх вуглецевих нанотрубок за умови вакууму при температурі 4 градуси по Кельвіну. Для визначення маси зважуваного об’єкта проводять обчислення на підставі вимірів частот пропущеного на установку електричного струму і частоти відгуку трубки.
Справа в тому, що нанотрубки вібрують у різних частотах, все залежить від виду частинок або молекул, розташованих на них. Як показали експерименти, результати зважування молекули нафталіну і атома ксенону за допомогою цих нановагів збіглися з теоретично розрахунковими.
Керівник проекту Адріан Бечтолд (Adrian Bachtold) удосконалив технологію вимірювання: перед вимірами він тимчасово підвищував температуру, щоб зруйнувати зв’язки з іншими атомами і мінімізувати їх втручання.
Якщо вдасться виробляти подібні нановаги за низькою ціною, то у хіміків з’явиться можливість визначати речовини, що відрізняються між собою лише кількома протонами, а також виявляти маркери захворювань, підвищуючи ефективність діагностики.
До цього найчутливішими вважалися ваги, сконструйовані фізиками із США, вони могли зважити окремий атом золота. Це стало можливим завдяки останнім досягненням в області нанотехнологій – наномеханічним осциляторам.
Пристрій працює за принципом звичайних ваг, у ролі «коромисла» яких виступає багатошарова вуглецева нанотрубка, закріплена з одного боку. Працюють ваги за принципом осцилятора – зміна маси системи при попаданні на нанотрубку-кантилевер ваг окремих атомів приводить до зміни резонансної частоти коливань.
Сконструювали осцилятор вчені з Університету Каліфорнії в Берклі (University of California at Berkeley) під керівництвом відомого нанотехнолога Алекса Зеттла (Alex Zettl).
Если вам требуется надежный анализатор влажности, а также другое качественное лабораторное оборудование по доступной стоимости, советую обратиться в компанию УКРАНАЛИТИКА.