Останнє теж не дивно: Мартін Лі Гор з товаришами захоплено скуповує на аукціонах або у колекціонерів синтезатори, аналогову звукову техніку ще 70-80-х років, що нині коштує чималих грошей.
Так і в комп’ютерних програмах всі троє чудово розбираються. Тому перед кожним новим альбомом є побоювання: що оберуть музиканти - вдосконалений технократичний підхід і хіти, експериментальний саунд або знову ту поривчастість, драматизм і стривожену палкість музики, в якій тепер все порівну - жвавих і пристрасних мелодій, холодного синтезаторного звуку і цілком рокерських барабанів з несамовитими електрогітарами? Побачимо, тим більше, що НСК Олімпійський Київ вже готовий зустріти легендарних “депешів”, а у вас ще є час придбати квитки на ticketsroom.com.ua.
Світовий тур Depeche Mode в підтримку нового диска здивував вже тим, що Мартін Лі Гор все більше часу проводить на сцені з гітарою, а не за клавішними.
На обкладинці написано Spirit, що означає “душа” або “наснага”, і ці слова найточніше характеризують 12 нових пісень. Після двох тьмяних і малоемоційних альбомів, де аранжування вражали більше, ніж самі пісні (за винятком Secret To The World, Wrong і Broken), нинішній - найдраматичніший, задумливий, напружений і бойовитий. Очевидно, що цьому сприяло і запрошення продюсера Джеймса Форда з Arctic Monkeys, а ще більше з групою Florence + The Machine, яку можна звинуватити в чому завгодно, але тільки не в байдужості.
“Я пишаюся звучанням і енергетикою Spirit. Цей альбом буде провокувати на роздуми”, - розповів тепер фронтмен гурту Девід Гаан. Сам він у цьому альбомі вже частіше виявляється не холодним, трохи відстороненим від житейської суєти романтиком-екзистенціалістом, а відчайдушним проповідником, який шукає вирішення життєвих проблем. Все це теж множить градус альбому, йде йому на користь. В тому числі і текстів.
Мало які англійські групи можуть вважати себе продовжувачами Шекспіра - нині в шоу-бізнесі немає поваги до складної поезії. Але Depeche Mode у своїй “Душі” розширюють лексикон. Тут зустрічаються вже і “індиферентні коливання”, “печерний менталітет”, “неосвічені читачі”, “наша совість стала банкрутом”. Є й похмурі одкровення: “Ми нічого не відчуваємо, бо всередині нас нічого немає”. І приреченістю від правдошукання: “Нас же всіх потім і звинуватять у зраді”...
Звичайно, це ще не Достоєвський, але вже не звична поп-музика. При цьому Spirit - ще й підтвердження окриляючого факту, що небайдужі рядки азартніше музикантів надихають на емоційні мелодії. Розчарування, біль, гнів, напруга, сум’яття, страх - всі вони непритворні в новій поезії “депешів”.