Народність мяо (Miao) - одне з офіційно визнаних п’ятдесяти з гаком етнічних меншин Китаю. За свою довгу історію народу довелося пережити чимало труднощів і поневірянь. Незважаючи на всі негаразди, ці люди змогли зберегти свої унікальні традиції і навіть власну древню релігію.
Взагалі, люди мяо дуже самобутні. Вони не бояться зробити щось по-своєму, не так, як у всіх інших. Принаймні, якщо судити по школі в провінції Гуйчжоу (Guizhou), здається, що твердження це вірне.
Одне з нещасть, яке зараз супроводжує мяо, - це дуже низький рівень життя. До недавнього часу біда була і з рівнем освіти, але цей народ, на щастя, взявся за боротьбу з неписьменністю. Тому 1984 року в Гуйчжоу вирішили побудувати навчальний заклад для молодших школярів. Із засобами було як завжди туго, однак мяо не розгубилися. Згадавши, що в горах неподалік від села Гету (Getu) є три печери, вони подумали: «А чому б не помістити школу прямо там?» Сказано - зроблено!
З них селяни вибрали одну печеру, яка побільше, і організували там все, що потрібно для навчального процесу. Звичайно, інтерактивних класів, начинених сучасною компютерною технікою тут нема, та й звичайні дитячі парти не назовеш найкомфортнішими, але цей незвичайний заклад все-таки функціонує!
Нині в печерній школі числиться 186 учнів, з якими займаються вісім учителів. Педагогічне навантаження, яке припадає на одного викладача, як неважко прикинути, дуже велике. Однак дітям теж доводиться сумлінно старатися - і не тільки на заняттях. Гора, звичайно, знаходиться близько. Але «близько» - поняття відносне: малечі, щоб дойти до школи доводиться перебиратися через пагорб і йти щодня в цілому - туди і назад - по шість годин!
Тяга до знань дійсно велика, бо коли школа відкрилася, в ній був всього лише один клас, а тепер - ціла юрба школярів.
Печера, звісно, дуже простора. І якщо приріст населення буде дуже великим, то вона нормально зможе приймати більше нових учнів. Ось тільки чи витримає вона? Її безпека викликає у батьків виправдані побоювання. Адже «приміщення» сформувалося в результаті тривалої дії стихії - вітрової та водної ерозії, а також сейсмічної активності. Словом, “альма-матер” тамтешніх школярів зобов’язана своїм існуванням досить деструктивним факторам, а це аж ніяк не гарантує її стійкості. Печера є печера - нічого не вдієш.
