Хоча для каналізаційних труб використовують досить широкий спектр виробів, виготовлених з різної сировини, найбільш часто зустрічаються всього три варіанти: чавун, полівінілхлорид і поліпропілен. Крім них можна побачити керамічні, сталеві, азбестоцементні труби, але вони трапляються набагато рідше.
Чавун
Без сумніву, якщо чавунні не найкращі каналізаційні труби, то вже точно, що найміцніші і довговічніші. Термін їх служби вимірюється чи не століттями, причому це підкріплено загальновідомою практикою, а не теоретичними викладками. Що ж стосується інших властивостей, то стійкість до всіх факторів - висока, з монтажем можуть виникнути труднощі, пов’язані з сполучними елементами і великою вагою, вкрай незручною при проведенні робіт. Поверхня має нерівності, рано чи пізно призводять до засмічення. Ще один недолік - дорожнеча
Полівінілхлорид (ПВХ)
Міцність і довговічність цих каналізаційних труб на досить високому рівні, у всякому разі, на думку фахівців, так як застосовують їх порівняно недавно.
Розглянемо інші характеристики:
- Стійкість до температури - при підвищенні вище 70 градусів - деформація, при негативних температурах - крихкість.
- Стійкість до вогню - відсутня, більш того, при горінні виділяє газ фосген, офіційно відноситься до хімічної зброї.
- До ультрафіолету і агресивних реагентів несприйнятливі.
- Монтаж простий, внутрішня поверхня - гладка.
- Вартість доступна.
Резюмуючи все вищесказане, можна сказати, що використовувати ПВХ краще для внутрішньої каналізації, а для зовнішньої підібрати інший матеріал, що більше підходить на цю роль.
Поліпропілен (ПП)
Забігаючи вперед, можна сказати, що на даний момент кращі труби для каналізації - це все-таки поліпропіленові. Такий висновок можна зробити, оцінюючи їх за всіма вищевказаними параметрами, де по кожному з них вони оцінюються на п’ятірку. Міцність і довговічність - високі, труби стійкі до комплексу впливів, єдине, що при постійному нагріванні можливе невелике лінійне розширення.
Монтаж труб з ПП здійснюється легко і без застосування якихось особливо дорогих і складних пристроїв, внутрішня поверхня не те, що не затримує відкладення - вона їх відштовхує, і через кілька років, вона буде практично такою ж чистою, як при установці. Вартість цілком прийнятна.
Інші матеріали
- Сталь. Міцна і стійка до більшості факторів, легка в обробці, але страждає від корозії і має велику вагу, здатна створити серйозні труднощі при монтажі.
- Кераміка. Має стійкість до хімікатів, спалахів, корозії, міцність і довговічність. Монтаж складний, при засміченні канавок не може бути здійснений. Також кераміка тендітна і не витримує ударні механічні навантаження, а всі захисні властивості залежать від наявності глазурі. Сьогодні кераміку можна зустріти, мабуть, в старих меліоративних спорудах, з інших сфер вона вже витіснена більш сучасними і практичними матеріалами.
- Асбоцемент. Матеріал майже зниклий, і має набагато більше мінусів, ніж плюсів: крихкість, недовговічність, незручності при монтажі та багато інших.