В першу чергу, виникає питання: звертатися до бюро перекладів чи до приватного фахівця. Перекладацькі бюро приваблюють своєю надійністю, але, на жаль, не всі компанії можуть похвалитися нею на ділі. Буває, що замовлення «горить» і тоді можуть взяти перекладача хоч з вулиці. Шукають виконавців в соціальних мережах, на біржах фріланса, в університетах або точно так же, як і замовники, через знайомих.
Більшість бюро має значний список постійних, перевірених перекладачів, чия кваліфікація найчастіше підтверджується лише наявністю червоного диплома. Це ні в якій мірі не спроба очорняти всі бюро перекладів, є і такі, для прикладу, «Комьюник Компани», що мають у своєму розпорядженні дійсно справжні профі Але є і перекладачі, які роками перекладають неякісно, і про це ніхто не знає: ні керівництво бюро, ні менеджери, ні замовник.
Крім того, бюро переконують клієнтів в тому, що нібито переклад проходить подвійну перевірку, і редагування, і вичитку і все, що душа забажає. А ще дуже часто за ці «додаткові» етапи перекладу вимагається додаткова оплата. Насправді, кваліфікований перекладач сам виконує переклад, верстає його, перевіряє ще раз. Якщо він припускається помилок, значить, він поганий перекладач.
Додаткова послуга, оплата якої дійсно виправдана, це вичитка перекладу носієм мови. Це називається «пруфрідінг» (англ. Proofreading), тобто людина, яка сама говорить на мові перекладу і при цьому є фахівцем (лінгвістом, перекладачем, експертом конкретної галузі), перевіряє переклад. Це допомагає виявити шорсткості, неточності, зробити текст витонченішим. Вичитування носієм мови потрібне в тому випадку, якщо текст репрезентативний, або несе особливу художню цінність.
Також має сенс окремо оплачувати верстку креслень, так як рядовий перекладач поодинці з цим не завжди може впоратися. Але це вже деталі.
Втім, досить про погане. Бюро перекладів хороші, наприклад, тим, що:
- мають велику базу перекладених текстів,
- TM (Translation memory) для систем автоматизованого перекладу,
- можуть перекласти текст на відразу кілька мов,
Як же все-таки розпізнати професійного перекладача, максимально знизивши ризики?
1. Зверніть увагу на його манеру спілкуватися, грамотність. Якщо він українською пише з помилками, нехтує пунктуацією, не може ясно висловитися, “мукає”, врешті-решт - це відразу “ні”.
2. Перевірте наявність диплома, хто б що не говорив, чинник важливий. У середовищі перекладачів багато самоучок. Серед них є і генії. Але знати мови і добре кладати - це ще не одне і те ж. Перекладач з дипломом має перевагу, хоча і не завжди може гарантувати якість.
3. Поспостерігайте за тим, як він оцінює сам себе. Якщо він надмірно самовпевнений і не задає ніяких питань щодо замовлення, це поганий знак. Хороший перекладач повинен бути на зв’язку з замовником, уточнювати моменти, в яких він сумнівається. Поганий перекладач не задасть жодного питання і буде завіряти Вас, що все «прекрасно».
4. Акцентуйте увагу на тому, скільки мов в його робочому арсеналі. По-справжньому професійний перекладач фокусується на одну-дві мови. Три, п’ять, десять - це вже фантастика. Висловлюватися на п’яти мовах ще можна, але ось активно і якісно перекладати - ні.
5. Запропонуйте йому виконати тестовий переклад. Більшість перекладачів зроблять це безкоштовно, якщо обсяг такого тесту на перевищує 0,5-1 сторінки. Це близько 900 знаків. Якщо перекладач завзято відмовляється і вважає себе вище безкоштовної роботи, див. пункт 3.