Сьогодні немає потреби в товстих стінах - ні з точки зору теплоеффектівності, ні конструктивно. Несучі функції стін навчилися «передавати» окремих елементах: металевим і бетонним конструкціям в промисловому будівництві, дерев’яним каркасам в котеджному і малоповерховому. Застосування сучасних ізоляційних матеріалів дозволило зменшити товщину стін, одночасно полегшивши їх. У свою чергу, це дозволило будувати легші будинки, знизити витрати на фундамент і земляні роботи.
Коли мова заходить про практичну сторону домобудівництва, визначальним фактором досі вважається кошторис, а головним питанням залишається зниження його до мінімальних значень. Тому більшість запитів виглядають приблизно так: «як швидко і дешево побудувати будинок?». Відповідь складається з багатьох складових: тут і вартість матеріалів, і технології, і витрати на робочу силу. У цій статті ми розглянемо питання зниження собівартості будівництва будинку в розрізі утеплення.
Міф перший. Утеплювач робить будинок теплим.
Часто покупці в будівельних магазинах підходять до теплоізоляційних матеріалів, прикладавши руку і задоволено вимовляють: «О, ось це хороший матеріал, гріє». При контакті з утеплювачами дійсно можна відчути тепло, однак це не випромінювання від самого матеріалу, а «відображення» тепла людського тіла. Сам по собі жоден теплоізоляційний матеріал тепло не генерує. Згадайте - щоб зберегти каструлю гарячою, наші бабусі укутували її в ковдру або рушник. Так і тут: саме джерело тепла дозволяє створювати комфортні умови в приміщенні, а завдання теплоізоляції - не дати цьому теплу випаруватися зовні.
На жаль, кожен трактує «утеплення» по-своєму. Конкретний приклад помилкового підходу: людина захотіла розширити кімнату на площу прилеглої лоджії. Взимку температура в житловій кімнаті опалювального панельного будинку стояла на рівні 21 ° С. Температура на відкритій лоджії була вулична - -20 ° С. Лоджію утеплили за всіма правилами, поставили якісний склопакет і розібрали балконні двері. В кімнаті стало помітно холодніше - 18 ° С. Чому?. Справа в тому, що батарея в кімнаті продовжує працювати з початковою потужністю, але тепер уже на велику площу. Через це температура в приміщенні стає нижче. В результаті потрібна установка додаткових секцій радіатора для компенсації збільшеного витрати тепла. Як бачите, справа не в утеплювачі: чим більша опалювальна площа, тим потужніший потрібен «генератор» тепла.
Міф другий. Щоб було тепло, потрібно просто утеплити стіни.
Утеплення будь-якої стіни (і навіть всіх відразу) не принесе очікуваного результату, навіть якщо збільшити її товщину в кілька разів. Тут криється ще одна типова помилка. Справа в тому, що для якісного утеплення потрібне створення замкнутого теплового контуру з шести площин: підлога, чотири стіни і стеля. Багато хто забуває «замикати контур», не виконуючи повноцінну теплоізоляцію підлог або стель, а за поганий результат звинувачують «холодні стіни».
Ще одним прикладом «розгерметизації» теплового контуру є прибудований до будинку холодний гараж. Завдяки прилеглим «теплим» стінам він знаходиться в комфортному середовищі + 5 ° С - як технічне підпілля в старих будинках. В цьому випадку потрібно виконати замкнутий тепловий контур, утепливши лише внутрішні конструкції будинку, що примикають до гаражу.
Міф третій. Витрата теплоносія безпосередньо залежить від товщини утеплювача.
Найбільшу частку тепла ми втрачаємо в системі вентиляції - близько 36%. Але нікуди від цього не дітися: за санітарними нормами потрібно, щоб в кімнаті був постійний приплив свіжого повітря. Якщо його перекрити, дихати стане складно за рахунок зменшення кількості кисню і збільшення частки вуглекислого газу. Тому будь-яке приміщення необхідно провітрювати. Санвузли і кухні вимагають ще більш активної вентиляції.
Природна вентиляція «витягує» все тепло з кімнати в середньому за 4 години. Відпрацьоване тепле повітря просто викидається з приміщення на вулицю. Щоб компенсувати втрату тепла, радіаторам доводиться обігрівати його знову і знову, що виливається в додаткові витрати. Але вихід є. У сучасній системі рекуперації відпрацьований тепле повітря використовується для обігріву свіжого, зменшуючи, тим самим, втрати, пов’язані з вентиляцією.
На другому місці стоять вікна та двері - крізь них «витікає» близько 20% тепла. У звичайній системі природної вентиляції нещільності прорізів є місцем припливу свіжого повітря. А повна герметизація вікон призводить до перезволоження стін і утворення цвілі в приміщеннях. Самі склопакети пропускають сонячне світло і віддають частину тепла через що відбувається всередині них конвекції повітря. В результаті, вікна «тримають» тепло в два-три рази гірше стін.
Далі йдуть стінові огороджувальні конструкції: стіни - 18%, підвал - 17%, дах - 12%. Навіть розглядаючи їх разом, ми отримуємо менше половини всіх теплових втрат будівлі. Таким чином, утеплення стін - це одна зі складових теплової модернізації, але не обов’язково її основна частина.
Розглянувши кілька практичних прикладів, можна переконатися, що утеплення є ключовим аспектом при будівництві. Грамотно створений тепловий контур дозволить замовнику економити енергоресурси протягом усього життя. Однак не слід переоцінювати ефективність теплоізоляції: правильна експлуатація будинку не менш важлива. Скажімо, залишивши відкритими вікна і двері, можна випустити в рази більше тепла, ніж пройде через стіни, підлогу і дах. Тому в більшості випадків інвестиції в сучасну припливно-витяжну вентиляцію окупляться швидше, ніж зайві 5 см. утеплення.
Если вам требуется качественный купить пенополистирол в Харькове, воспользуйтесь выгодными предложениями от интернет-магазина baupro.com.ua. Здесь же вы сможете приобрести другие строительные материалы от известных производителей