Виявляється, утеплювачами можуть служити багато матеріалів, які або мають пористу структуру, або в своїй масі утворюють багато порожнин, які утримують повітря. Але, як правило, використання підручних матеріалів в якості утеплювачів вимагає або колосальних витрат праці, або великих підсобних приміщень для зберігання і обробки матеріалів, а найчастіше того і іншого разом. Тому, найоптимальнішим варіантом стануть спеціально створені для цих цілей теплоізоляційні матеріали на кшталт мінеральної вати чи пінополістеролу, які можна придбати в інтернет-магазині www.maximuscentr.com.ua. Втім, якщо ви вірішили зекономити, то можна спробувати і “дармові” матеріали. Де ж їх шукати?
Під ногами
Земля, дерен і торф - природні утеплювачі, які використовувалися в житловому будівництві з незапам’ятних часів. Традиційні житла північних народів представляли собою хатки з основою з жердин, покритими пластами торфу або дерну. Такі будинки були незамінні в умовах сильних вітрів. До сих пір в Ісландії будови вриваються в схили пагорбів або засипають з боків землею так, щоб будинок опинився в невеликому пагорбі.
Дерен з давніх часів використовувався і для утеплення покрівлі: його укладали в декілька шарів на багатошарову підкладку з берести. У селах нерідко засипали грунт над стелями для тепла, а самі будинки заглиблювали. Тепло землі дозволяє підвищити температуру повітря в будинку на 1-2 градуси за Цельсієм.
Як це робиться. Варіантів кілька: будинок можна поглибити в природний або штучний пагорб, можна створити багатошарову стіну з порожнинами для засипки землі або висушеного торфу, можна звести саму стіну з мішків з землею, або обкласти мішками з грунтом вже існуючу. Основна умова для такого утеплення: всі будівельні конструкції, які можуть згнити при контакті з грунтом, повинні бути ізольовані від нього вологонепроникним шаром (поліетиленовою плівкою, бітумним рулонним матеріалом або навіть пластинами берести).
На смітнику
Хороші плити утеплювача можна виготовити з порожніх пакетів з-під соків або молока. Пакети повинні бути вимиті, висушені, герметично закриті кришками або заклеєні, складені в плити і запаєні в поліетиленову плівку.
Для покриття однієї стіни в 12 м на 2 м потрібно як мінімум 770 літрових пакетів.
Серед вторсировини
Багатьох вабить ідея використовувати для утеплення гофрокартон від коробок. Сухі коробки можна розібрати, скласти в багатошарові плити, загорнути їх в поліетиленову плівку і запаяти. При установці в стіни всі шви між такими імпровізованими плитами повинні бути ретельно проклеєні клейкою стрічкою або укриті поліетиленовою плівкою.
Щоб закрити стіну площею 12 м 2 одним шаром гофрокартону, знадобиться не менше 12 картонних коробок розміром 30 × 40 × 50 см. Для забезпечення нормативної теплоізоляції одного шару мало, потрібна панель товщиною 360 мм, тобто не менше 480 коробок.
На полі чи лісопилці
Сіно, солома, очерет, мох, тирса або стружка - ще одна категорія перевірених часом природних утеплювачів. Мохом утеплювали міжвінцеві шви в дерев’яних зрубах. З очерету і соломи влаштовували покрівлі будинків, причому їх товщина могла доходити до 1,5-2 м. Сіном в селах взимку встеляли підлогу і стелю, а на вікна зовні вішали товсті плетені мати з соломи, а перші післявоєнні щитові будинки утеплялися стружкою.
Як це робиться? Рубану солому, очерет, стружку й тирсу можна використовувати як засипку в щитових конструкціях стін. Органічний матеріал можна змішувати з глиною, цементом, гіпсом або вапном. Для запобігання від загоряння тирсу і стружку змішують з глиною, цементом, гіпсом, вапном (10 частин тирси на 1 частина сполучного матеріалу і 1 частина вапна). В якості антисептика в суміш можна додати борну кислоту. Стінова засипка з органічних матеріалів пошарово ущільнюється, щоб виключити наявність пустот в утеплюваної стіні. Зовні будинку панель повинна бути закрита вітрозахистом, а зсередини - пароізоляцією.