Джерелом води для зимового дачного водопроводу може бути свердловина або колодязь. Якщо в якості джерела води обрана свердловина на воду, то утеплення на зиму робити необхідно. Тому свердловина практично завжди відразу облаштовується з урахуванням зимового використання. Кесон або свердловинний адаптер, підвідна труба монтуються в грунті нижче рівня промерзання.
Колодязь, в залежності від конструкції і гідрологічних характеристик, може зажадати проведення робіт з утеплення. Утеплюються зовнішні стінки (наприклад, пінополістиролом або пінополіуретаном), встановлюється тепла кришка, декоративний дерев’яний будиночок - в конструкції можуть використовуватися утеплюючі мінеральна вата, керамзит і т.д. Крім утеплення, дані рішення захистять колодязну воду від попадання сміття і сторонніх предметів з поверхні.
Водопідвідна труба прокладається від колодязя в будинок нижче рівня промерзання грунту. Труба обов’язково повинна мати ухил у бік колодязя для зливу води із системи.
В обох випадках - свердловина або колодязь - ділянку підвідної труби, що піднімається вище рівня непромерзанія, і котра проходить через неопалювальний підвал, повинен захищатися підігрівальним кабелем і шаром утеплювача. Підігріваючий кабель може розташовуватися як всередині водопровідної труби, так і зовні. Колодязь або свердловина на воду - утеплення труб необхідно для безаварійної роботи зимового водопроводу.
До споживача вода з колодязя може подаватися двома видами насосів. Поверхневий насос (насосна станція) розміщується в будинку, тому Вам не доведеться тягнути електричний кабель до колодязя. В силу особливостей конструкції такий насос не може підняти воду з глибини понад 9 м і при роботі створює досить сильний шум. По можливості встановлюйте водопідйомне обладнання даного типу в окремому технічному приміщенні. Існують поверхневі насоси з ежекторами, здатні піднімати воду з глибини до 50 м. Але висока ціна робить таке рішення не оптимальним для індивідуального використання.
Занурювальний колодязний насос опускається безпосередньо в колодязь, тому шум від його роботи не заважає. Насос здатний підняти воду з глибини в кілька десятків метрів і забезпечити необхідний тиск. Крім водоподаючої труби між занурювальним насосом і будинком прокладається електричний кабель, який живить. У приміщенні встановлюється гідроакумулятор. Реле управляє роботою насоса, включаючи його при падінні тиску в баку.
Матеріалом для водопровідної труби найчастіше є поліетилен низького тиску (ПНД), також використовується поліпропілен (ПП) або металопластик. За відгуками домовласників, ПНД надійний, дешевий і технологічний. Хоча існуючі відмінності в інженерно-фізичних характеристиках зазначених матеріалів дають привід для дискусій про краще придатності для зимового водопостачання на дачі.
О том, что собой представляют глубинные насосы для скважины, принцип роботы, особенности и преимущества даного оборудования узнайте на страницах сайта fontan.org.ua.