Робота з big data стає буденністю, причому не тільки для крупного бізнесу. У 2017 році 39% респондентів дослідження Tech Pro Research підтвердили, що в їхніх організаціях прийнято витягувати комерційно значимі інсайти з великих даних для поліпшення продуктів, вдосконалення процесів та виявлення запитів споживачів. Головне, користь від big data відчутна і піддається виміру. Наприклад, American Express методами предиктивної аналітики вдалося виявити в своєму австралійському підрозділі 24% рахунків, власники яких з високим ступенем ймовірності закрили б їх в найближчі чотири місяці. З такою форою у бізнесу виникає можливість заздалегідь придумати, як утримати клієнтів. Однак без системного збору і зберігання інформації, на основі якої належить робити висновки, затія втрачає сенс.
Сказане повною мірою відноситься до організацій в сфері охорони здоров’я: лікарень, клінік, медичних центрів. З тією різницею, що від того, наскільки грамотно в них налагоджено управління інформаційними масивами, залежить не тільки ефективність установи, а й здоров’я та благополуччя людей.
Даних - величезна кількість, надходять вони з десятків джерел, «загорнуті» в безліч форматів (не завжди сумісних між собою) і в масі своїй ніяк не впорядковані. Ситуація ускладнюється тим, що навіть розвинені ринки, де система охорони здоров’я комп’ютеризується з 1980-х і індустрія MedTech вийшла з дитинства, страждають від «клаптикової цифровізації».
Втім, за останні роки пул рішень по роботі з медданними став набагато менш фрагментованим. Зокрема, з’явилися хай не універсальні і не обов’язкові до дотримання, але популярні галузеві стандарти. З’являються кращі практики, виведені за час перекладу охорони здоров’я на digital-рейки.
Можна уявити собі якусь «еталонну клініку», яка застосовує трендові технології з обміну медичними даними та їх зберігання. У цьому зразково-показовій установі відомості про пацієнта і історія його лікування заносяться в реєстр ЕМК (електронних медичних карт). Потоки даних з різнорідних інформаційних систем, включаючи раніше згадані ЕМК, вливаються в так звану HIS (Hospital Information System), тобто програмний комплекс, де і здійснюється централізоване управління ними. Туди потрапляють не тільки лікарські висновки та історії хвороб, але і відомості медстраховки, - все, що супроводжує обстеженням і лікуванню. Софт класу HIS випускають і форсовано просувають численні вендори, і серед них - гіганти на кшталт Cerner, McKesson і Siemens.
В ідеальному випадку - за станом на 2018 рік - всі інформаційні системи всередині клініки взаємодіють між собою на базі обраного стандарту структурування медичної інформації в електронних форматах і обміну нею, наприклад, HL7. Сьогодні він найбільш широко поширений в світі, проте є й інші, в тому числі ASTM. Втім, організації-розробники HL7 і ASTM не перший рік докладають надзвичайних зусиль до того, щоб їх «подружити».
Велика частина професійного обладнання, за допомогою якого проводяться клінічні дослідження, підтримує стандарт DICOM. Він регламентує принципи, відповідно до яких генерується, передається, архівується та зберігається діагностична медінформація - в першу чергу візуальна: рентгенографія, флюорографія, ендоскопія. Стандарт був створений заради того, щоб уникнути виникнення залежності від виробників апаратури, які винаходили власні види представлення даних.
Завдяки DICOM-інтерфейсам вдається запобігти проблемі «Вавилонської вежі» і забезпечити однаковість в «упаковці» цифрових медичних зображень всередині лікарняної мережі, де найчастіше згодом утворюється «зоопарк» техніки. Ця комунікаційна надбудова надзвичайно важлива для галузі: чим далі, тим більше медобладнання підтримує формати комп’ютерного кодування графіки. Однак і цей стандарт не є єдиним: наприклад, в Німеччині використовується свій протокол обміну даними між медичною апаратурою - GDT.
Для «складування» великих обсягів медичних даних використовуються різного роду накопичувачі, наприклад, NAS (Network Attached Storage). А обсяги у сучасних медичних даних і правда великі: одна томограма може займати кілька сотень мегабайт. Випускаються в тому числі спеціалізовані сховища підвищеної надійності під потреби медичних ІТ-систем. До таких сховищ пред’являються підвищені вимоги: в США, наприклад, це відповідність положенням «Закон про відповідальність і перенесення даних про страхування здоров’я громадян». Треба зауважити, інтеграція NAS - лише один з кількох варіантів зберігання медичних даних в клініках.
На сайті https://ru.smartclinic.kiev.ua/ ви дізнаєтесь про діяльність клініки Smart Medical Center. Саме тут завдяки найсучаснішому обладнанні, чуйності і досвіду медперсоналу, і індивідуальному підходу ви отримуєте медичні послуги найвищої якості за розумні гроші.