Відповідь очевидна: ні, не зможе! Тому що орудувати шпателем і пензликом теж треба вміти. І цьому ремеслу не можна навчитися в інтернеті по відеоінструкції - воно приходить тільки з практикою, «знімається з рук» у більш досвідченого майстра. Тому без допомоги майстрів обійтися неможливо. А щоб уникнути багатьох проблем, при спілкуванні з ними треба дотримуватися деяких нескладних правил.
Найкращий спосіб не помилитися у виборі виконавця - шукати майстра за рекомендацією. Запитуйте сусідів, друзів і колег: можливо, хтось зможе порадити вам хорошого фахівця і навіть продемонструє результати його роботи.
Підводні камені економії
Звичайно, найнадійніший спосіб - попросити тих, хто вже робив ремонт, поділитися контактами хороших плиточників, малярів і штукатурів. Метод сарафанного радіо працює безвідмовно. Але буває так, що вподобана приятелю бригада зайнята на багато місяців вперед, тоді доводиться зануритися в надра інтернету і шукати майстрів там.
Є портали, на яких фахівці пропонують послуги, надають фотографії вже виконаних об’єктів, є і відгуки клієнтів. Наприклад, якщо вам потрібно знайти майстра в Україні, багато людей рекоменддують сервіс “Виконроб”. Втім, відразу постає питання: кому віддати перевагу - будівельній фірмі з офісом, сайтом, секретарем на телефоні або бригадам умільців, яких зараз чимало?
Звичайно, солідна компанія надійніше. Але послуги фірм завжди дорожчі, ніж розцінки самодіяльних бригад. Адже і утримання офісу, і зарплата секретаря - це гроші. І беруть їх з клієнтів фірми, завищуючи вартість послуг. А тому багато замовників все ж вибирають економваріант. При цьому вони сильно ризикують. І причин декілька.
1. Відсутність гарантій. Виконавці-одинаки запевняють, що вміють робити все: і плитку укладати, і натяжні стелі монтувати. На ділі виходить інакше. Якість робіт часто залишає бажати кращого. Але претензії пред’явити нікому, адже гарантію на роботи може дати лише юридична особа. Максимум, що може зробити незадоволений замовник, - це менше заплатити. Але тут може виникнути конфлікт з самими неприємними наслідками. Крім того, дефекти не завжди бувають очевидними, інколи вони виходять на поверхню через кілька тижнів. І в цьому випадку економний замовник залишається один на один з проблемою.
2. Неможливість укласти договір з чіткими умовами. Письмові зобов’язання бригада не дає. А значить, час ремонту може затягнутися. Найчастіше у майстрів немає власного даху над головою, і вони вмовляють клієнтів дозволити їм жити в ремонтованої квартирі. У такій ситуації бригада може не поспішати завершувати роботу. Адже, здавши об’єкт, доведеться шукати нову житлоплощу. Багато бригади роблять так: беруть відразу два об’єкти, на одному живуть, а другий роблять в першу чергу, заробляючи гроші. І вже потім перекидають сили на другий замовлення. В результаті клієнт змушений довго чекати завершення робіт. Але приструнити хитрих майстрів неможливо, адже немає письмової угоди з термінами.
До речі, відсутність договору часто призводить і до підвищення цін. Через кілька днів після початку ремонту бригадир розводить руками і каже, що потрібні додаткові роботи, наприклад, треба вирівнювати стіни, а відразу це було незрозуміло, чи проводку доведеться вести інакше, ніж було заявлено спочатку. А це дорожче. Зазвичай клієнт до цього часу вже встигає оплатити частину робіт, а тому змушений миритися з раптовим подорожчанням - відступати-то адже нікуди.
3. Передоплата. Її вимагають більшість бригад. І розмір її - 50-60% від повної кошторису. Зазвичай клієнтам пояснюють, що необхідно закупити додаткові інструменти, виплатити аванс робочим. Доводи вибирають досить правдоподібні, але, отримавши гроші, бригади часто зникають, так і не вбивши жодного цвяха.
4. Необхідність контролювати ситуацію. Оскільки у майстрів фактично немає начальства, клієнт змушений стежити за виконанням робіт своїми силами. А значить, треба витрачати час, а часом і нерви. Крім того, не маючи спеціальних знань, складно зрозуміти ситуацію. Цим користуються недобросовісні виконавці, пишучи замовнику всілякі небилиці, коли треба пояснити причину зриву термінів робіт.
7 запитань директорові фірми
Можна зробити висновок, що довіряти ремонт вартує тільки офіційним організаціям. Але і тут не все просто. Не кожна компанія надійна. А тому вибирати її треба з обережністю. Вивести на чисту воду недобросовісних виконавців можна, обговоривши наступні деталі.
1. Скільки триватиме ремонт? Термін повинен бути прописаний в договорі. Які штрафні санкції передбачаються, якщо час виконання робіт затягнеться (зазвичай зменшується кінцева ціна).
2. Яка ціна робіт за квадратний метр? Так-так, не обов’язково вважати кожен приробленою плінтус, у солідних компаній є прайс, в якому виведена кінцева сума з урахуванням монтажу стель, укладання ламінату та плитки.
3. Яким чином будуть закуповувати матеріали? Це питання будівельники охоче беруть на себе, обіцяючи вигідні ціни, мовляв, вони роблять оптову покупку, а тому мають хороші знижки в магазинах. Найчастіше це і справді так. Але краще прицінитися, звірити роздрібну вартість з тієї, яку компанія закладає в кошторис. Адже трапляється, що будівельники є частиною збутового ланцюжка виробників і закладають свої комісійні у вартість гіпсокартону, фарби і шпалер.
4. Хто несе відповідальність у разі псування оздоблювальних матеріалів? Навіть найкваліфікованіші майстри деколи здійснюють промахи, наприклад, нерівно приклеюють шпалери. У договорі має бути сказано, що виконавець компенсує додаткові витрати.
5. Як ведеться облік витрат матеріалів, якщо в кінці ремонту залишаються надлишки, хто займається їх поверненням в магазин? Погодьтеся, що якщо закупівлю робить фірма, то замовник не повинен потім оббивати пороги оптових компаній і магазинів, щоб повернути гроші, які переплатив через помилки в розрахунках.
6. Чи має право замовник контролювати хід робіт? Справа в тому, що, навіть зв’язавшись з досвідченими майстрами, все ж варто хоч зрідка навідуватися на об’єкт. Це допоможе оцінити обстановку (навіть найкваліфікованіші фахівці деколи поводяться в чужій квартирі неакуратно).
7. Який термін гарантії? Чи поширюється вона на приховані недоробки, які будуть виявлені не на стадії приймання, а пізніше?