На Харківському напрямку загинув мінометник з Калуша Володимир Думенко

Про втрату захисника з Третьої штурмової бригади стало відомо з повідомлень побратимів та волонтерів у соцмережі. 25 березня воїну мав виповнитися 41 рік.
04 Лютого, 2025
Переглядів: 8350
«Мастьовий» пройшов Бахмут, Донеччину, Харківщину
«Мастьовий» пройшов Бахмут, Донеччину, Харківщину
Головні новини Калуша та Прикарпаття
Телеграм Інстаграм

На Харківському напрямку загинув військовослужбовець з Калуша Володимир Думенко. Про це на своїй Фейсбук-сторінці 3 лютого повідомив волонтер Ярослав Дмитрів.

Володимир Думенко був мінометником.

«Я часто передавав йому з хлопцями передачі. Навіть мій шестирічний син Устим допомагав мені їх пакувати та малював малюнки. Дуже важко, втрачати наших захисників, а особливо тих, яких знаєш особисто. Вічна і світла пам’ять Герою», — розповів волонтер у коментарі «Вікнам».

Олег Лемкач був однокласником та другом загиблого військового. Зі шкільних років пригадує його завжди позитивним, готовим допомогти іншим та героїчним.

«Володимир Думенко народився 25 березня 1984 року. Після початку повномасштабної війни відразу повернувся зі Словаччини й вступив до лав Третьої штурмової бригади. Дуже рвався на штурми, але його не брали, тому був мінометником. При виконанні завдання на «мінометці» зламав ногу, але якийсь час приховував цей нюанс за допомогою гіпсу».

За словами Олега, не бачились із Володимиром близько 20 років, але пів року перед повномасштабним вторгненням почали спілкуватись у соцмережі. А коли однокласник сказав, що воює, то Олег з Чехії старався допомагати.

«Він навіть одного разу плакав, бо казав, що не вірить, що друзі через роки так допомагають. Через оголошені збори допоміг назбирати та купити авто, форму, дрони, РЕБи, їжу… Все, що з побратимами потребували — старався «закрити».

Розповідає, що «Мастьовий» (позивний Володимира. — Авт.) пройшов Бахмут, Донеччину, Харківщину. Саме на останньому напрямку загинув у ніч з 31 січня на 1 лютого. Разом з побратимами Володимир Думенко потрапив у засідку. Воїни поклали на вівтар свої життя, не давши пройти ворогу.

«Володя був хорошим мінометником, побратими хотіли з ним працювати. Попадав навіть у танк, що рухався. Пізніше його перевели у піхоту. Завжди казав, що у полон не здасться, бо за інформацію, що була в телефоні, його і так замордують. Тому краще — застрелитись самому».

Наприкінці минулого року Володимир Думенко похоронив батька, кількома роками раніше — маму. 

Ірина АНДРІЇВ, журналістка