«Вікна» поспілкувалися з власниками чотирилапих до приїзду представників притулку «Дім Сірка».
Понеділок, 10 година ранку. Позаду адміністративного будинку біля приміщення ветеринарної лікарні у Голині помалу збираються люди зі своїми вихованцями. Хтось тримає їх на повідцеві біля себе, інші — прив’язали до сітки або ж у сумці поруч помістили. Були ті, хто залишив своїх друзів неподалік в автівці.
Серед останніх — Іван Дідик. Чоловік привіз двох своїх красунь — найбільших подруг онуків. Каже, що діти хвилюються за процедуру не менше за нього, навіть зі шкільного вікна планували спостерігати, як він везтиме собак.
«Ці песики родом із Добровлян, вони у нашій сім’ї уже третій рік. Одна з них народила двох цуценят, котрі, на жаль, не вижили. Перед ними у мене було двоє собак, але загинули, тому я з дочкою їхали по заміну. Думали, будуть хлопці, але ці дівчата вчепились у наші ноги — так і зробили вибір».
Чоловік розповідає, що чотирилапі є охоронцями подвір’я, а поза «службою» приязні, чужих не чіпають. А ще — гуляють з онуками після школи: діти — на самокатах, а песики їх наздоганяють.
«Боюся, щоб кавалєри не приходили до них, бо спати мені не дають вночі. Треба по 3-4 рази вставати, заспокоювати, бо хоч обгороджено, але природа робить своє. Тому порядок потрібно з цим зробити. Сьогодні зранку трохи випустив їх погуляти, а от в машину не хотіли йти: мабуть, відчували, я їх ледь в багажник запхав».
Наталія Бучак несе у сумці свою Чапку. Сміється, що собака «домашньої породи». Каже, транспорту власного не має, щоб відвезти в Калуш простерилізувати, тому принесла до центру села.
«Вона у нас другий рік. Ми її знайшли в лузі. Як мороз, то беремо до хати, бо ще дуже маленька. А так на дворі, як дзвіночок, повідомляє про гостей. Я переживаю за неї трохи, але розумію, що така процедура необхідна. Попередньо двічі народжувала, по двоє песиків — тоді ми їх прилаштовували».
Місцеві чоловіки розповідають, що на своїх вулицях не бачать бродячих собак, проте деякі голиняни випускають на дороги своїх улюбленців, а це небезпечно як для дорослих, так і дітей, що кожного дня йдуть до школи та назад.
Любомир Шмігіль привів на «процедуру» домашню улюбленицю Діну. Каже, дружина працює у швейному цеху і песика взяла у колег-переселенців, які зараз мешкають у Калуші. Крім того, мають ще маленького улюбленця.
«У нас колись був великий собака і ми мали ветеринара, котрий постійно приїжджав додому, щоб робити йому щеплення. Але зв'язок з лікарем втратили. А наша дівчинка доросла уже, почала «гуляти», але ще діток не мала, тому привів її простерилізувати. Зараз Діна живе у вольєрі, а перший рік була сильніша зима, то ми забирали її до хати на теплу підлогу. Зазвичай їсть те, що і решту членів сім’ї. Та буває, що і кормом балуємо, і тонші ребра купуємо, щоб погризла кістку. Позаду городу є пасовисько та річка, то ми з нею часто ходимо гуляти. Вона дуже слухняна і не агресивна, але, звісно, любить гратися, стрибати, тому й одяг мастить», — показує господар на свій спортивний костюм.
Під час розмови із власниками собак під’їжджають двоє ветеринарів, які будуть проводити операції, та керівниця калуського притулку «Дім Сірка» Леся Кошелєва. Тож всі переміщаються в приміщення Народного дому, де і відбуватиметься стерилізація.
Леся Кошелєва розповідає, що «Дім Сірка» уже десять років займається стерилізацією тварин, а виїжджають з такими «послугами» на села третій рік поспіль. Цьогоріч на міську програму по стерилізації собак з бюджету Калуської громади виділено 250 тисяч гривень та 35 тисяч — для котів. Кошти на стерилізацію котів уже витратили, тому поки що в селах оперують виключно не породистих псів.
«Приблизно собака до 10 кілограмів обходиться в 1000-1100 гривень, а важчі — на 100 гривень більше. Сама операція триває до пів години. На це впливає стан собаки, її вага та розмір, але 15 хвилин перед тим — колють заспокійливе. Собак насправді у наших населених пунктах багато, а охочих їх стерилізувати дуже мало. Хоча за цей час люди стали трохи свідомішими, бо спочатку нас називали катами та вбивцями».
Розповідає, що в селах, крім домашніх собак, інколи небайдужі привозять й вуличних. У Голині уже також така чекає в машині, тому її в першу чергу стерилізуватимуть.
У притулках тільки у нашій області безпритульних чотирилапих близько тисячі: у калуському — 300, франківському — 400, Богородчанах та Старому Лисці — по 100. Тому стерилізація є вкрай необхідною для контролю за кількістю тварин.
«Потрібно, щоб кожна свідома людина простерилізувала домашніх собак, щоб вони не давали приплоду, тоді люди прийдуть у притулок за новим улюбленцем. Інакше — ці тварини доживатимуть у клітках, ніколи не бачачи дому, господаря, не маючи достатньої любові та турботи».
Після Голиня, за словами керівниці «Дому Сірка», стерилізацію планують провести в Калуші. Пізніше може бути Тужилів, куди зможуть привезти своїх улюбленців і жителі Довгого-Калуського, адже п’ятьох собак з цього села та ще двоє пійлівських минулого разу фізично не встигли прооперувати. Також у планах цьогоріч відвідати: Вістову, Боднарів, Кропивник, Копанки та кущ сіл: Мислів, Ріп’янка, Яворівка. У останніх трьох селах з такою «послугою» ще не були й звідти тварин на стерилізацію до притулку не привозили.
У 2024 році простерилізували 97 собак вагою до 10 кілограмів, важчих — 287, 70 кішок та 40 з «Дому Сірка». Також працівники притулку відловили 118 тварин, які не йшли на руки. З притулку торік було прилаштовано 256 собак та 39 котів.
«За міською програмою стерилізації охоплюємо тільки непородистих собак. Виняток — хаскі та пітбулі. У цих випадках ми ще й просимо людей, щоб привезли тварин, адже їх найбільше плодять та викидають. Потім прилаштування через специфіку характеру також непросте», — пояснює Леся Кошелєва.
Нагадаємо, Пійло у 2025 році стало першим селом Калуської громади, де представники притулку «Дім Сірка» провели виїзну стерилізацію собак. Вона відбулася минулого понеділка, 10 березня. Встигли прооперувати 23 чотирилапих.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
