Ярослав Комар народився у Голині 29 березня 1998 року. З дитинства був допитливим, розумним, кмітливим. У 2004 році став першокласником Голинської школи. Був хорошим другом, старанним учнем, але найбільше любив виступати, інформує Калуська міська рада.
Пізніше це захоплення стало визначальним у виборі професії. Адже після закінчення школи вступив до Прикарпатського університету імені Василя Стефаника на спеціальність «Акторська майстерність».
У юнацькі роки, як і більшість ровесників, шукав себе: працював у театрі, на заправці, і навіть встиг побувати на сезонних роботах у Чехії. Був надзвичайно товариським, приязним, позитивним, із почуттям гумору. Завжди відстоював справедливість.
Війна докорінно змінила життя Ярослава: він з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини.
27 червня 2022 року підписав контракт із ЗСУ на три роки. Пройшов навчання за кордоном.
Минулого року отримав поранення. Під час реабілітації познайомився з дівчиною. У молодих людей зародилися теплі почуття.
На жаль, 26 квітня 2025 року Ярослав Комар загинув внаслідок ворожої дронової атаки у Запорізькій області.
«Його серце зупинилося на передовій, але пам’ять про нього назавжди залишається у наших серцях», — твердять мешканці Голиня, рідного села полеглого Воїна.
Похоронили Героя на місцевому кладовищі.
Ярослав Комар стам 19-м голинським Героєм, котрий поклав на вівтар своє життя за незалежність України.
Як повідомляли "Вікна", воїну 29 березня виповнилося 27 років. На початку повномасштабного вторгнення хлопець пішов у військкомат, але без військового досвіду його не взяли. А влітку 2022 року зателефонували, що є можливість укласти контракт — і він погодився. Пройшов закордонне навчання. Потрапив у Волинське ППО, де прослужив до квітня 2024 року. Звідти у 65 окрему механізовану бригаду — став гранатометником. Через три місяці був поранений у праву ногу. Це сталося на Запорізькому напрямку під селом Роботине. У жовтні повернувся до побратимів, а 26 квітня 2025 року, на жаль, загинув під тим же Роботиним. У нього залишились батьки та дві молодші сестри.
Більше про захисника — в публікації "Славік був світлою та позитивною людиною".
