Своїми викликами, провалами, мріями та десертами Олеся Завадецька поділилась з «Вікнами».
«Мама постійно пекла на свята пляцки. На празник у Голині на Покрову завжди приходило до 30 гостей і ми їх пригощали 7-8 різновидами солодкого», — пригадує Олеся Завадецька.
Понад 10 років жінка пекла солодке на свята для своїх рідних, сусідів, друзів та кумів. А в останні три роки — розширила ці кордони. Зараз у неї багато постійних клієнтів — і не тільки з Голиня.
«Якось на день народження старшому синові вирішила зробити популярний на той час «Пеньок», для якого коржі треба різати й закручувати. Зробила його у вигляді «Київського торта» та оформила квітами та листочками з крему. Мій тато прийшов у гості й був здивований, де я його купила, адже нікуди до міста не їхала», — ділиться майстриня.
Якщо порівняти торти три роки тому і зараз — це зовсім різні вироби, зізнається Олеся. Адже колись не було такого різноманіття декору та складників.
«Тоді про дубайську шоколадку ніхто не знав, шоколад не використовували. Зараз більше тортів та начинок йдуть з шоколадом, з різними пастами, дуже багато є інгредієнтів, щоб втілити замовлення найвибагливіших клієнтів. Щодо візуального вигляду також є велика різниця. Раніше досить було обліпити трошки маслом, посипати кокосовою стружкою чи вафлями кольоровими, а зараз є різні декори, розмаїття кремів. В останні роки модний велюр, для якого какао-масло та шоколад розтоплюю і заливаю у будівельний фарбопульт (його використовує більшість кондитерів, бо кондитерський дуже дорогий. — Авт.)», — каже Олеся.
«Популярність дубайського шоколаду як зросла, так і впала»
Жінкам у декорі подобаються квіти, кульки, макарунси. Для дітей обирають топери, льодяники, зефірки. А чоловікам — декор простіший: кульки та гроші.
Найновіше серед начинок — дубайський шоколад. Але його популярність як стрімко зросла, так само і впала.
«Має популярність мій оновлений «снікерс» з шоколадними коржами, нугою та арахісом з карамеллю. Його найчастіше замовляють. І «Малиновий рафаелло»: бісквітні коржі білі з кокосовою стружкою та мигдалевим борошном. Начинка — йогуртовий шар з малиною. Також сюди входить чізкейк з кокосовим кремом і шар з горішками, роялтином (вафельна бісквітна крихта. — Авт.) і білим шоколадом», — ділиться Олеся Завадецька
Щодо пори року, то вона на смаки людей не впливає. Цього літа у майстрині популярні шоколадні торти у поєднанні з манго та вишнею. Використання свіжих фруктів не практикує, як і замороження заготовин десертів.
«Свіжі фрукти всередині — це торт одного-двох днів, бо більшість фруктів заварюю в начинку, плюс додаю цукор, пектин (природний загущувач. — Авт.) чи крохмаль з желатином. Завжди мати готові начинки чи бісквіти в морозилці можна, але я таке не практикую. Я — за свіжість. Хоча кажуть, що заморожений бісквіт краще нарізається. Також моті (традиційна святкова страва японської кухні, різновид японських солодощів. — Авт.) можна до трьох тижнів зберігати замороженими, але я рідко таке роблю».
«Макарунси — це мій виклик досі»
У арсеналі голинянки, крім тортів, бенто-тортів, пляцків, ще зефір, моті, капкейки. А макарунси вийшли ідеальними тільки нещодавно на перший кенді бар (у перекладі — солодкий бар. — Авт.). Крім того, вважає свої двоповерхові торти не ідеальними за формою, але саме виклики, переконує, змушують рости.
«Нещодавно на День бухгалтера мала цікаве завдання з Калуша. Минулого року був «Хрещатий яр», а тепер — «Наполеон» з вишнею. Декор — це видрукувана на цукровому папері картинка з побажаннями для винуватців свята. А недавно чоловік вибирав для своєї дружини тортик. Вважають, що чоловіки невибагливі, а тут виявилось навпаки: замовник комбінував смаки та декори з різних тортів. Було зрозуміло, що хотів щиро здивувати. І мені хотілось вгодити», — ділиться майстриня.
Заради позитивних відгуків і працювати хочеться більше, розповідає Олеся Завадецька, але, звісно, не буває і без провалів.
«У мене поламався телефон, тож зникло листування про тортик на хрестини. Увесь тиждень було відчуття, що ще чогось не вистачає. Вранці я декорую замовлення і мені приходить на вайбер повідомлення, що хочуть забрати торт об 11 годині. А в мене планове замовлення на 15:00. Щоб вийти з ситуації, використала іншу заготовку. Звісно, це був зовсім інший торт, але його я завезла замовникам у кафе разом із коробкою солодких вибачень», — згадує Олеся.
Найбільше замовляють на день народження, на хрестини, а на гендер паті — рідко.
«Макарунси — це мій виклик досі. Вони перекошуються, тріскають. Кенді бар зі 120 штук солодощів також для мене був важким завданням, але відмовити було уже запізно (сміється. — Авт.). На нього десь пішло три дні. Довелось замовляти спеціальний посуд на усі різновиди солодкого: ягідні тарталетки, тістечко «Павлова», мусові солодощі, макарунси, 30 десертів в склянці, серед яких і веріни», — пригадує кондитера.
Тим часом конкуренція, котру все частіше відчуває в селі, є стимулом для росту.
«Не боюсь конкуренції. Якщо буде менше замовлення, то трохи відпочину (сміється. — Авт.). Бо, крім випічки, є ще багато домашніх обов’язків. Якось чоловікові довелось залити цифру, бо я не ту зробила. І він, молодець, виручив, тому конкуренція і серед своїх може бути», — жартує.
«Часу бракує на соціальні мережі, а розмовні історії — досі страх»
Минулого тижня майстрині замовили сім великих тортів та бенто. Хоче віднайти час на фото- і відеозвіти.
«Люди люблять красиву картинку, а підготовка займає час. На ведення сторінок у соцмережах знову не вистачає годин. Поставила на паузу і Телеграм-канал, де розмістила близько 10 текстових рецептів для початківців. Проте мої учениці печуть бісквіти, тортики, капкейки, зефір, меренговий рулет, кейпопси, бенто-тортики. Сподіваюсь, що найближчим часом до своїх дівчат повернусь», — розповідає Олеся.
Сама кондитерка надає перевагу макарунсам. Моті готує для молодшого сина. Рідним перепадає частенько її творіння, адже тестує нові рецепти. Подруг часто тішить «Тортом кондитера». Він складається з усього, що не підійшло на замовлення, наприклад, бісквіти були зависокі.
За три роки Олеся Завадецька для вдосконалення пройшла близько десяти курсів, здебільшого — онлайн.
«Стараюсь при можливості пекти для військових. Двічі у селі долучалась до благодійних ярмарків. Також пекла солодке на благодійний ярмарок у Калуський ліцей №6, де у спортивному класі навчається мій молодший син», — ділиться майстриня.
Жінка мріє про професійну духовку, яка б вміщала більше випічки одночасно, облаштування окремої «літньої» кухні під себе та свій посуд, коробки та форми, які тепер займають половину залу та кухні. А в ідеалі — про кафе з відкритою кухнею і, звісно, ексклюзивними десертами від Олесі.
Редакція «Вікон» дякує Олесі Завадецькій за частування «Київським тортом», капкейками та двома видами моті. Було дуже смачно!
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
