Двох воїнів з Рогатинської громади посмертно нагородили орденом "За мужність"

Державні нагороди "За мужність" III ступеня вручили рідним полеглих воїнів Івана Балацького та Василя Войчишина із Рогатинської громади на Івано-Франківщині.
29 Вересня, 2025
Переглядів: 364
Нагороди вручили матері і сестрі полеглих воїнів. Фото: Рогатинська міська рада
Нагороди вручили матері і сестрі полеглих воїнів. Фото: Рогатинська міська рада
Головні новини Калуша та Прикарпаття
Телеграм Інстаграм

26 вересня з рук очільниці Івано-Франківської ОВА Світлани Онищук державні відзнаки за мужність, героїзм, жертовність отримали рідні Героїв з Рогатинської громади мама навічно 34-річного Івана Балацького Світлана та сестра 51-річного Василя Войчишина Марія, інформують "Вікна" з посиланням на Рогатинську міську раду.

Іван Іванович Балацький народився 6 липня 1991 року в селі Бабухів. Зростав енергійним і досить жвавим хлопцем. У 1998-2007 роках навчався в місцевій школі, після закінчення якої вступив до Бурштинського коледжу за спеціальністю "кулінарія". З 2010 року Іван проходив строкову службу у транспортних військах. А з 2012-го і до повномасштабного вторгнення працював охоронцем на Рогатинській птахофабриці.

25 березня 2022 року Іван Балацький добровільно вирушив за своєю повісткою. Служив у штурмовій бригаді "Вовки", воював на важких напрямках у Бахмуті та Соледарі. Отримав важку контузію під час бойових дій.

У грудні 2024 року воїн знову повернувся в стрій. Виконував обов’язки стрільця 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 1-го стрілецького батальйону. Цього разу на складному нині Куп’янському напрямку. 23 січня 2025 року Іван Балацький загинув внаслідок ворожого обстрілу в районі населеного пункту Першотравневе.

Василь Стахович Войчишин народився 7 лютого 1973 року у селі Підмихайлівці. Був наймолодшим сином із п’яти дітей у родині. Навчався у Підмихайлівській загальноосвітній школі. Згодом отримав робітничу професію в Рогатинському ПТУ. Після служби в армії працював трактористом у колгоспі в сусідньому селі Журів, пізніше в обласній психіатричній лікарні с. Підмихайлівці.

Коли не стало батьків, Василь проживав з сім’єю сестри Марії. Став добрим помічником у господарстві, був дуже працьовитим, мав золоті руки.

Василя Войчишина мобілізували до лав Збройних сил України у квітні 2022 року. Був старшим стрільцем оператором стрілецького відділення. Практично два роки боєць з честю виконував свій військовий обов’язок.

Загинув відважний захисник 16 січня 2024 року поблизу населеного пункту Веселе Бахмутського району Донецької області під час танкового і артилерійського обстрілу позицій ворогом. 

Довідка. Орден "За мужність" I, II, III ступеня — державна нагорода України, яка надається для відзначення за особисті мужність і героїзм, виявлені при виконанні військового, службового, громадянського обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя.