4 жовтня жителька села Пуків Рогатинської громади Ковбаса Катерина Йосипівна святкувала свій 100-річний ювілей. У місцевій церкві звучала особлива молитва за здоров’я пані Катерини. Ювілярка приступила до Таїнства Сповіді та Причастя. Линули щирі вітання, співали многая літа, чим зворушили стареньку до сліз, інформують "Вікна" з посиланням на Рогатинську міську раду.
Катерина Йосипівна Ковбаса (по матері Боришевська) народилася в 1925 році. Зростала і виховувалась у багатодітній родині, де понад усе плекали віру в Бога та любов до праці. Однак освіта в сім’ї теж була не на останньому місці. Батьки давали своїм дітям усі можливості жити краще, ніж вони самі. Катерина теж отримала шість років школи. А дванадцятирічною вже йшла з мамою на поле жати пшеницю і працювала на рівні з дорослими.
Батько Катерини був знатним кравцем, тож і дочка захопилася шиттям. Ще змалечку з непотрібних шматків тканини, що падали зі столу батька, Катерина шила собі ляльки. Дитяче захоплення переросло у справу життя, і вже згодом Катерина Йосипівна могла пошити геть усе: від плаття чи спідниці — до зимового пальта. Обшивала, так би мовити, усе село.
У 1947 році Катерина вийшла заміж. Народився син Богдан. А далі була щоденна важка: вдень — у колгоспі, ввечері — за швейною машинкою. Як вона сама казала:
"У роботі я молилася, у молитві — відпочивала".
Ці слова і стали її життєвим кредо. Бо коли минулися сили працювати, молитва стала її життям, а вервичка — незмінною супутницею старенької. А ще син Богдан, який завжди поруч.
"Кожен свій новий день пані Катерина довіряє Богові. Такі люди — гордість Рогатинської громади, бо вони — джерело життєвої мудрості, приклад духовності і наш живий зв’язок з минулим", — зазначають у Рогатинській громаді.
