Верховний суд скасував рішення апеляційного суду Франківська щодо "навідників" на аеродроми

Під час судового розгляду засуджені, яких звинувачують у наведенні ракетного удару по аеропорту Івано-Франківська 24 лютого 2022 року, зазначили, що їх катували.
02 Грудня, 2025
Переглядів: 14140
Олександр Віхляєв та Дмитро Кузнецов під час судового засідання 5 лютого. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Олександр Віхляєв та Дмитро Кузнецов під час судового засідання 5 лютого. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Головні новини Калуша та Прикарпаття
Телеграм Інстаграм

В державному судовому реєстрі оприлюднили Постанову колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного суду України від 12 листопада за результатами розгляду касаційних скарг двох засуджених за державну зраду — на вирок Івано-Франківського міського суду від 1 листопада 2024 року й ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 17 березня 2025 року в кримінальному провадженні від 5 березня 2022 року, за обвинуваченням двох чоловіків і однієї жінки за частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, інформують "Вікна".

За вироком Івано-Франківського міського суду від 1 листопада 2024 року усіх трьох визнали винуватими в інкримінованому злочині та призначили однакове покарання — позбавлення волі на 13 років з конфіскацією майна.  

За вироком суду першої інстанції, у листопаді 2021 року представники спецслужб РФ вирішили використати трьох агентів резидентури РФ для здобуття розвідувальної інформації на території Івано-Франківської та Закарпатської областей, у тому числі стосовно функціонування міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ» та аеродрому військової частини.

Зокрема, агентурна група у складі засуджених та інших невстановлених осіб отримали завдання здійснювати фотофіксацію об`єктів, розташованих на їх території та посадкового курсу повітряних суден. Одного за засуджених завербували на території Франції у жовтні 2021 року — за підривну діяльність на шкоду Україні він отримав 700 євро.  Інструкції від кураторів він отримував  через таємний чат застосунку Telegram. Він придбав квадрокоптер і  під виглядом інтернет-блогера фіксував важливі об’єкти та розміщував відзняті матеріали в мережі Instagram.  В першій половині лютого 2022 року чоловік отримав інструкцію переміститися до міста Івано-Франківськ та поселитися у готелі, неподалік аеродрому військової частини. В готель він заїхав 22 лютого 2022 року.  На початку повномасштабного вторгнення РФ завдала ракетного удару по аеродромах Франківська. Чоловік знімав наслідки удару з вікна готелю та виставив їх у загальнодоступній мережі.

Засуджена жінка, за вироком суду, була завербована спецслужбами РФ ще у 2013 році. Перед повномасштабним вторгненням вона заселилась в готель неподалік аеродрому військової частини, фотографувала об’єкти. Згодом орендувала будинок, який мав використовуватись як конспіративне приміщення для інших членів агентурної групи. Також вона фотографувала рух військових літаків.

Третій засуджений учасник агентурної групи виконував завдання агента-зв`язкового. Зокрема, він повинен був забезпечити членам агентурної групи нелегальний перехід кордону України на територію західної Європи після виконання отриманого завдання.

Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 17 березня 2025 року апеляційні скарги обвинувачених залишив без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду щодо них — без змін.

У касаційній скарзі адвокат одного з засуджених посилався на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та  невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просив скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження.

Зокрема, він вказав на відсутність доказів вербування свого підзахисного спецслужбами РФ, відсутність доказів листування з представниками іноземної держави та відсутність доказів наявності у вилученому телефоні секретного чату, а також здобуття та пересилання відповідної інформації. Окрім того, у рішеннях судів не вказано мотивів неврахування доказів, зокрема, протоколів оглядів телефонів, ноутбуку та висновків експертів, які підтверджують відсутність події злочину. Також під час судового розгляду засуджена жінка пояснила, що обмовила іншого засудженого, оскільки її катували та їй погрожували. Суди не мотивували, чому взяли до уваги показання, надані підозрюваними на досудовому розслідуванні, і відхилили показання, надані в судовому засіданні.

У касаційній скарзі інший засуджений чоловік вказав на відсутність події державної зради, а також на відсутність доказів, які б підтверджували його вину. Зауважив, що ніяких дій він не вчиняв, державну таємницю не розголошував, завдань від невстановлених осіб не отримував, а його зв`язок з іншими обвинуваченими не доведений. Його затримання було незаконним. За словами засудженого, до нього застосовували насильство та катування. Допит в ході досудового розслідування та інші слідчі дії було проведено за відсутності захисника.

Касаційний суд констатував, що обґрунтованим є  рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами. Зокрема, суд апеляційної інстанції має надати вмотивовані відповіді на всі доводи скарги й постановити законне та обґрунтоване рішення.

«Оскільки сторона захисту, оскаржуючи вирок місцевого суду, в апеляційній скарзі посилалася на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповноту розгляду справи місцевим судом, а також на те, що суд надав неправильну оцінку доказам за наслідком судового розгляду, та, враховуючи, що вказані порушення, за умови їх підтвердження, могли вплинути на законність і обґрунтованість вироку суду першої інстанції, відповідні доводи апеляційних скарг потребували ретельної перевірки», — зазначено в постанові Верховного Суду.

Втім суд апеляційної інстанції в ході розгляду цього кримінального провадження щодо трьох засуджених таких вимог не дотримався.

«Водночас апеляційний суд формально перелічив докази, досліджені місцевим судом і дійшов висновку, що вони підтверджують зв`язок обвинувачених у рамках версії обвинувачення.

Разом з тим апеляційний суд не мотивував свого рішення в цій частині належним чином та не зазначив, на підставі яких саме належних та допустимих доказах вчинення яких дій обвинуваченими були доведені поза розумним сумнівом. Також апеляційний суд у своєму рішенні не вказав, які саме дії засуджених становлять об`єктивну сторону державної зради у формі надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

До того ж сторона захисту у своїх апеляційних скаргах також ставила питання щодо допустимості доказів — фактичних даних, отриманих у результаті допитів підозрюваних на стадії досудового розслідування. Крім того, сторона захисту у своїй апеляційній скарзі та протягом судового розгляду цього кримінального провадження систематично вказувала на застосування фізичного та психологічного тиску до обвинувачених, зокрема і до проведення допитів, внаслідок чого були надані викривальні показання», — йдеться в судовому документі.

На думку колегії суддів, ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою. Отже, Касаційна палата Верховного суду скасувала ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 17 березня 2025 року та призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Оскільки станом на зараз вирок суду першої інстанції не вступив у законну силу, щодо фігурантів вирішено застувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 10 січня 2026 року включно.

Як повідомляли «Вікна», трьох громадян визнано винуватими у державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК України). Їм призначено покарання — по 13 років ув’язнення з конфіскацією майна. У суді прокурори доводили, що засуджені сприяли російським спецслужбам у підготовці ракетного удару по аеропорту Івано-Франківська 24 лютого 2022 року.