З ювілеєм іменинницю привітали заступниця міського голови Калуша Наталія Кінаш та директорка територіального центру Надія Рим, побажавши їй здоров’я, тепла та ще багато мирних днів поруч із родиною, йдеться в офіційній інформації.
Сьогодні поруч із ювіляркою — її онучки, правнуки і праправнуки, які з любов’ю доглядають бабусю. Катерина Савчук, попри поважний вік, активно спілкується та зустрічає нині гостей.
Як розповідали "Вікна", Катерина Савчук є уродженкою села Дуліби Рівненської області. Дитинство та юність проживала там. Вийшла заміж за командира УПА. У шлюбі народилася донечка. Та, на жаль, у щасливу сім’ю прийшла біда. Підступні НКВД-исти убили чоловіка Катерини, жінка залишилася вдовою.
У 1947 році її та й інших членів сім’ї було вивезено на Урал (Росія). Дочці пані Катерини невдовзі вдалося повернутись в Україну, її виховувала родичка, яка змогла уникнути заслання. Звичайно, що життя на Уралі було складним, доводилось жити у землянках. Там жінка перебувала до 1962 року, далі — повернулася у рідне село Дуліби. Працювала у колгоспі ланковою. За сумлінну працю, вправність та старанність була неодноразово нагороджена.
У Калуську громаду Катерина Савчук переїхала понад 20 років тому до своєї дочки, яка тут створила сім’ю. На жаль, 5 років тому жінка навіки попрощалася з єдиною дитиною.
Тепер у неї залишились дві онучки, троє правнуків, які, власне, і доглядають стареньку та троє праправнуків. Проживає вона у житловому масиві Хотінь.
Варто зауважити, що Катерина Матвіївна лише недавно перестала шити, а раніше була надзвичайно вправна швачка. Кептар створила сама, вручну. Ще донедавна вона відвідувала місцеву церкву. Сусіди та всі, хто її знають, чудово про неї відгукуються.
