У цивільному житті Сергій здобув фах електрогазозварювальника. До повномасштабного вторгнення працював у Польщі, а потім в Україні. Йому було лише 21, коли війна застала його в дорозі. Хлопець повертався додому маршруткою з роботи, повідомляє Зенітна ракетна Львівська бригада імені Івана Виговського.
— Чую по радіо — почалась війна. У мене був ступор. Я не розумів, що коїться, не міг повірити, що це відбувається насправді, — згадує Сергій.
Сергій долучився до допомоги армії. На волонтерських засадах зварював плити для бронежилетів. Але з часом зрозумів, що хоче бути там, де вирішується доля країни.
25 грудня 2024 року Сергій склав Військову присягу й уклав контракт зі Збройними Силами України. З територіального центру комплектування та соціальної підтримки його направили до зенітної ракетної Львівської бригади імені Івана Виговського.
Сергій пройшов курс базової загальновійськової підготовки і у складі мобільної вогневої групи був відряджений на Сумський напрямок. Результативну бойову роботу пам’ятає до деталей.
— Була приблизно третя година ночі. Летіло кілька груп “шахедів” на висоті від одного до п’яти кілометрів. Нас було троє: водій, навідник і стрілець. Працювали з кулемета Canik. Я витратив декілька черг — і влучив. Дрон почав втрачати висоту і впав, — розповідає військовий.
Влітку 2025 року внаслідок масованого дронового удару Сергій дістав травму правої ступні та контузію.
За службу та внесок у захист держави військовий солдат Сергій нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». У найближчі десять років «Малий» бачить себе у лавах Збройних Сил України. Він переконаний: перемога дається сильним і наполегливим.
— Нам потрібно ще багато працювати», — каже солдат.
