Ольга — дружина Героя Миколи Будзана з Калуша. Жінка розповідає, що з чоловіком прожили 21 рік разом. Економіст за освітою з 2008 року займався рослинами.
«Це був чоловіків бізнес. Одного разу його уже покійна мама порекомендувала одну людину, що мала справу з деревами. Після знайомства з ним і Микола почав цим посилено займатись. Починав з продажу рослин, а потім перейшов на озеленення — ландшафтний дизайн, окрасу територій: готелів, ресторанів, приватних садиб тощо. Це було його хобі та любов всього життя», — розповідає Ольга Будзан.

Фото: сімейний архів родини Будзанів
«Мільйон відсотків, що я б зробила такий вибір ще раз»
Жили в Києві, а коли повернулись додому, вона пішла на державну службу, а він — почав займатися озелененням.
«Я до цього абсолютного нічого не мала і по сьогодні нічого не розумію. Навіть не допомагала, бо не любила і далі шутру не заходила. Але його підтримувала. Після загибелі чоловіка хотілось би зберегти ці рослини: частину — реалізувати, а частину подарувати місту, коли є така можливість», — ділиться співрозмовниця.
Микола Будзан зі своїми рослинами об’їздив усю Україну. Мав об’єкти в столиці, на Івано-Франківщині працював у Яремчі та на гірськолижному курорті в Паляниці. Він першим на той час в області почав займатися ландшафтним дизайном.
«Пізніше уже почали розвиватися гуртівні, з’являтися різноманітні дерева, хтось щось стриг. Спершу поляк із Нідерландів привіз фуру, яку везли на Чернівці, звідки був бізнес-партнер Миколи. Мій чоловік закупив на 10 тисяч євро рослин — тоді давали під реалізацію. Ціни були захмарні, деякі дерева на той час коштували 1000 євро. Це все хвоя. У його колекції були тисячі різновидів. Він що хотів, те і мав. Були працівники, але основними роботами він сам займався», — згадує вдова.
Пригадує, що сварилась, що «бавиться» деревами, а не в хаті щось робить. Здавалося, що все легко — варто тільки ножицями обстригти. Але це було справжнє мистецтво. Микола був самоучкою, багато читав спеціалізованих книжок — окремі каталоги коштували по 100 доларів.



Фото: сімейний архів родини Будзанів
З початком повномасштабної війни Микола Будзан став волонтерити — їздив на Київ, Авдіївку. Автомобіль родина віддала на ТрО.
«На його рішення служити не можна було вплинути. Друзі воювали, приходили у відпустки й він після цих зустрічей також поривався, а в січні 2025 — таки пішов. І з війни цікавився своїми деревами. У листопаді 2025 року мав приїхати у відпустку і це все облагородити. Робочі косять траву, а решту — його завдання. Проте, на жаль, 10 вересня загинув на Малинівці».

Фото: сімейний архів родини Будзанів
Як державний службовець Ольга продовжувати справу чоловіка не може та й вважає, що з деревами мають працювати професіонали. Після похорону мала розмову з міським головою Андрієм Найдою. Саме він поділився контактами начальниці дільниці з озеленення комунального підприємства «Калушавтодор» Анни Бігун.
«Рослини треба реалізувати, вони живі та потребують догляду. Після загибелі чоловіка у мене виникла ідея подарувати частину дерев місту. Банер Миколи на вулиці Героїв України прямо біля клумби й вона б йому точно не сподобалась (посміхається крізь сльози. — Авт.), тому зміни довіряю професіоналам. Взагалі вважаю, що за кожну працю має братися той, хто в цьому тямить, бо по-іншому — це марна трата часу. З мене — рослини, а з міських озеленювачів — робота. Знаю, що клени штамбові з нашого подвір’я пересадили на Алею Віри та Надії», — ділиться Ольга Будзан.


Банери з портретами загиблих захисників на Алеї Геров у Калуші
Жінка думає, що чоловік підтримав би її ідею, адже вважає: гроші сьогодні є, а завтра — немає.
«Ми досаджуємо те, що він садив, і облагороджуємо наші спільні плани. Решту віддамо на місто, бо це пам'ять. Коли займався продажем рослин, то мав дуже багато екземплярів, а як озелененням — рослини садили в землю, а коли починали підростати — він їх формував. Дуже любив тим бавитись, навіть вночі. Він дуже добрий та хороший чоловік був, тому мільйон відсотків, що я б зробила такий вибір ще раз», — підсумовує співрозмовниця.
Калушани діляться красою з рідним містом
Анна Бігун розповідає, що з кожним роком все більше людей долучаються до окраси міста. Не важливо, яку рослину жертвують: квіти, саджанці, дерева, декоративні чи багаторічні кущі. Головне — роблять це свідомо.
«Ольга Будзан долучалась до озеленення міста і восени 2025 року, і цієї весни. Її покійний чоловік мав багаторічний розсадник. Вона дала місту штамбові та кулясті клени, а також багато цікавих екземплярів, таких, як ацер рубрум (клен червоний. — Авт.) і барбарис Тунберга», — ділиться комунальниця.
11 кулястих кленів за погодженням з дружиною Героя висадили на Алеї Віри та Надії, позаду портретів військових, які зникли безвісти та перебувають в полоні. Також цьогоріч планують привести до ладу клумбу на Алеї Героїв, де розташовані портрети загиблих захисників, в тому числі й Миколи Будзана.
«Пані Ольга надасть рослини, щоб поліпшити вигляд того пам’ятного місця, а ми з колегами його видозмінимо. Вдячні, що серед жителів громади є такі благодійники, які діляться красою свого дому», — підсумовує Анна Бігун.
Довідка. У рамках акції «Подаруй місту дерево» 2025 року Калуш отримав 127 нових рослин на різних локаціях. Її вперше започаткувало управління житлово-комунального господарства разом із комунальним підприємством «Калушавтодор» до 588-ї річниці міста. Калушани, зокрема, подарували 45 сакур, 10 яблунь, 1 штамбову вербу, по 10 спірей, форзицій та вейгел. Також містяни подарували 15 кущів та туй. Загалом у Калуській громаді торік посадили близько 500 дерев, зокрема, біля навчальних закладах, адмінбудівель та закладів культури.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка


