Напередодні прем’єри «Вікна» дізнавалися від учасників про їхні перевтілення на англійський манер.
16-річний студент Владислав Щекотіхін гратиме одну з шести чоловічих ролей — лорда Баберлея. Майже рік грає у театрі, хоч вибрав професію комп’ютерного інженера. Досі брав участь у постановках «Конотопська відьма», «Дім Астеріона», «Віслюк та немовля» та «Маленький принц».
«Коли приходять грати в театрі, не знають, чого очікувати, а в результаті знаходять спасіння. Це допомагає відірватися від реалій, проживати на сцені іншу роль і показати глядачам те, що вони хочуть побачити. Мій герой перевдягається в тітку і довкола цього відбувається вся інтрига. Люди розуміють, що відбувається, але не насмілюються це сказати. Вся суть розкривається вкінці монологами акторів».
Хлопець пригадує, як на першому курсі викладачка пропонувала йому спробувати себе в акторстві, але він не відгукнувся. У другому семестрі дослухався і прийшов на співбесіду з режисером.
«В кабінеті застав рух: хтось щось робить, бігає, і відразу треба вписуватись й собі, як з корабля на бал. Спершу був «зеленим» в акторстві, але колеги підказували. У новій виставі складнощі полягали в аристократичних англійських манерах. Поставу, ходу — все маєш підлаштовувати під цей лад. Було важко, проте режисер та актори допомогли».
Тетяна Гаврилів уже 12 років керує театральним гуртком у Центрі художньої творчості, дітей, юнацтва та молоді. Сама на сцені була ще в школі, коли грала злу мачуху в «Попелюшці».
«У «Силентіум» потрапила спонтанно — мене привела співробітниця Людмила Кохан, щоб я відчула те ж, що мої діти на сцені. Бо, звісно, їм допомагала, ведучою була, але себе від шкільного дебюту в акторстві не пробувала. Я одразу відчула, що це моя стихія. Виконувала головну роль у «Конотопській відьмі», а тут буду Донною Люцією — вдовою-мільйонеркою. Треба себе налаштувати та переконати, що я вдова старшого віку».
Акторка не шкодує, що рік тому потрапила у «Силентіум».
«Для мене театр — це моє друге життя. Сюди приходжу, як на свято, і тут морально відпочиваю, росту і розвиваюсь. Я одразу відчула, що це саме те місце, де я наповнююсь та збагачуюсь. Тепер навіть не уявляю свого життя без театру і цих людей».
Секретів своєї ролі акторка не відкриває — глядач побачить все в неділю на прем’єрі. Вжитися в роль, переконує, не так просто.
«На перший погляд здається, що ти вивчив слова, вийшов — і все повітряно, легко, але це хибна думка. Наш режисер любить, щоб все було відіграно, кожна репліка та рух. Ми одну фразу по сто разів переграємо, щоб правильна інтонація звучала. Тут немає халяви — ми ставимось до процесу дуже відповідально, відточуємо. Мало просто вивчити слова, як казочку. Вжитися в роль — це ціле мистецтво».
За словами режисера народного театру молоді «Силентіум» Дмитра Карачуна, вистава «Моя бразильська тітонька» — за мотивами світового хіта авторства Брендона Томаса «Тітка Чарлі». Вона була написана наприкінці 19 століття в Лондоні, під одного англійського актора, що грав роль тітоньки й на цьому заробив цілий статок, за який відкрив власний театр.
«Від статку і ми б не відмовились, — сміється. — Цієї п’єси тільки понад 30 постановок у кіно. А в Україні вона періодично ставиться в обласних професійних театрах — нещодавно вийшла прем’єра музичної версії на Закарпатті. Відомим є фільм «Здрастуйте, я ваша тьотя», в якому бродяга випадково завалювався у багатий будинок і переодягався в жінку, а насправді дія відбувається в гуртожитку Оксфордського університету».
За сюжетною лінією до студента Джека приїжджає батько і каже, що вони розорилися, а його друг — сирота Чарлі — чекає з Бразилії на тітоньку, котра йому завжди допомагала, але він її ніколи не бачив. А ще хлопцям потрібно освідчитись в коханні своїм дівчатам, бо вони завтра їдуть до Шотландії. Дівчатам, згідно з англійським етикетом, непристойно самим йти до хлопців. Поки тітонька затримується, лорд Баберлей грає тітоньку, а в кінці з’являється справжня тітка-мільйонерка з Бразилії.
«Це добрий гумор, сатира на наші стосунки, на кохання. Вистава про те, що гроші не все вирішують в нашому світі. Насправді люди хочуть справжнього щастя. Коли ти молодий, прагнеш кохання — тобі море по коліна стає, і ти вигадаєш все, що завгодно, щоб бути щасливим. Наступного тижня з цією прем’єрою їдемо на фестиваль у Хмельницький. А поки калушан та гостей чекаємо на прем’єру вже цієї неділі».
Як раніше писали «Вікна», з прем’єри світового хіта «Моя бразильська тітонька» у Калуші розпочнеться фестиваль «Театральна весна». Вистава англійського драматурга Брендона Томаса вперше побачила світ у Лондоні у 1882 році й відразу побила всі рекорди — пройшла 1466 разів, а бродвейська постановка 1893 року не сходила зі сцени чотири роки.
Драматург написав її спеціально для комедіанта Сідні Пенлі, який був режисером постановки та виконавцем ролі донни Люсії. П’єса стала рекордсменом і в кіноіндустрії — існує понад тридцять екранізацій різними мовами світу.
Нагадаємо, прем’єра комедії-фарсу від народного театру молоді «Силентіум» відбудеться о 13.00 в неділю, 22 березня, у палаці культури «Юність» за адресою: Калуш, вул. Тихого, 6.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
Кароліна МАЗУР, операторка-монтажерка
