Про це розповіла голова громадської організації "Дім Сірка" у Калуші Леся Кошелєва, повідомляє сайт "Суспільне".
За її словами, такі ініціативи проводять щороку, щоб залучити нових людей до допомоги тваринам.
"Після зими багато назбиралося сміття, треба повивозити сіно, відремонтувати будки, вимити стерилізаційну, побутові приміщення. Як кожен вдома готується до свят — так і ми", — розповідає вона.
Головною проблемою у "Домі Сірка" залишається нестача помічників. Наразі притулок обслуговують троє людей, каже Леся Кошелєва.
"Є люди, що вперше приходять, але є і стабільні волонтери, які приходять щотижня, не тільки на толоку. У нас найбільша проблема з людьми. У нас немає працівників. Дуже важко трьом людям працювати без вихідних", — пояснює керівниця притулку.
За її словами, наразі у притулку перебуває приблизно 300 собак. Частину з них вдається прилаштувати, однак на їхнє місце постійно з’являються нові.
"Ми стараємося, якщо прилаштували тварину, забрати іншу — чи з міста, чи з села. Люди виїжджають, викидають тварин, дають народжувати цуценятам. Але в місті результат нашої праці видно — собак стає менше", — розповідає голова громадської організації "Дім Сірка" у Калуші.
Серед тих, хто регулярно допомагає притулку — подружжя Лідії та Івана Дмитришиних.
"У притулку дуже потрібна допомога, робочі руки. Я мию бокси після стерилізації, стерилізаційний вагончик, прибираю територію. Роботи дуже багато. Людей дуже лякає притулок. Вони думають, що тут щось страшне. Але собаки доглянуті, вакциновані. Просто потрібно допомагати — мити миски, гуляти з ними, прибирати", — говорить Лідія Дмитришин.
Подружжя долучається до роботи у притулку кілька разів на тиждень.
"Я пропрацював 30 років за кордоном, вийшов на пенсію та повернувся до України. З грудня 2025 року почав приходити сюди. Я — зварник, можу підремонтувати, підварити вольєри, щось зробити. І на природі добре, і допомагаєш. Нам потрібні хлопці, а їх немає. Хтось на війні, хтось не може", — розповідає Іван Дмитришин.
До толоки долучилися й нові учасники. Серед них — калушанка Олена Макушкіна. Жінка дізналася про ініціативу з місцевих оголошень та вперше прийшла до притулку.
"Полюбляю тварин, дуже боляче за них, аж на сльозу пробиває. У мене вдома є і котик, і песик, я їх люблю, доглядаю, вони як діти. Сьогодні тут прибираю територію, роблю, що скажуть", — розповідає Олена Макушкіна.
Ще одна учасниця толоки — Юлія. Вона також вперше відвідала притулок після того, як побачила оголошення у соцмережах. За її словами, догляд за великою кількістю тварин потребує значних зусиль.
"Я подумала: якщо буде час — прийду. І знайшла час. Головне — бажання. Маю собаку і кішку, знаю, скільки догляду це потребує. А тут їх 300 — це дуже велика робота”, — каже волонтерка.
Організаторка толоки Леся Кошелєва каже, що волонтери можуть долучитися до допомоги притулку у будь-який день.
