Традиційний щомісячний захід «Дзвін пам’яті» у Голині пройшов біля Меморіалу Слави. У березні згадали в молитві та хвилині мовчання 40 Героїв із Голинського деканату, котрі віддали своє життя за наш мир. Серед них 17 — із сусідніх сіл: четверо — зі Сівки-Калуської, семеро — з Кропивника, по двоє — з Пійла і Тужилова та по одному — з Довгого-Калуського та Степанівки, повідомляють «Вікна».
До 22 імен захисників, пов’язаних із Голинем, додалось минулого місяця ім’я Василя Христонька, загибель якого підтвердилась 9 лютого 2026, хоча він зник безвісти на Донеччині ще у жовтні 2025 року. Воїна поховали на Богородчанщині, де проживав із дружиною.
Згадуючи імена усіх полеглих, у березні в дзвін бив військовий Микола Олексюк — рідний брат загиблого Юрія Олексюка.
Нагадаємо, у лютому дзвонив військовий Василь Гладенький, який народився в Голині, а зараз проживає у Брошневі-Осаді. Він разом зі синами воюють мінометниками на Запорізькому напрямку. У січні при згадці про кожного загиблого захисника у дзвін бив військовий Микола Любезний «Боб», а в грудні 2025 року — Микола Гладенький з позивним «Індієць».
Гімн на березневому «Дзвоні пам’яті» сольно виконала Анна Гуцул — викладачка Голинської школи мистецтв. Ведучими були директори Народного дому Христина Перейма та ліцею Радіон Прокопчук. Учениця місцевого ліцею Каріна Гунчак заспівала пісню «Там біля тополі», а поминальну панахиду відправили отець-декан Анатолій Козак і отець Микола Хомин. Також виступив Віктор Чернега — начальник групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва Калуського районного ТЦК та СП.
До слова, облаштування Алеї Віри та Надії у Голині наразі призупинили, адже чекають потепління. Поки кілька рідних місцевих військових, які вважаються зниклими безвісти, звернулися із заявами.
Як раніше писали «Вікна», у зв’язку із тим, що у грудні в останній четвер місяця припало Різдво, то традиційний щомісячний «Дзвін пам’яті» у Голині перенесли на середу, 31 грудня. Вперше у такому заході була залучена церковна молодіжна спільнота «Світло для світу». 23 дівчат під час згадки про кожного із Героїв (22 — з Голиня, а одна — для всіх 16 з деканату. — Авт.) підходили та зупинялися біля портретів з ліхтариком.
Зазначаємо, 31 жовтня 2025 минув рік від започаткування у Голині традиційного щомісячного «Дзвону пам’яті» — заходу для вшанування місцевих Героїв на території Меморіалу полеглим воїнам. Тоді в останній четвер місяця уже традиційно помолились та згадали захисників. Число голинських загиблих воїнів, які віддали своє життя за Україну, збільшилося за цей період з 16 до 22. Серед них — як і молоді хлопці, так і старші чоловіки, котрі захищали українців на різних напрямках фронту, в різних бригадах та на різних посадах. Останнього — Миколу Луцана, який був уродженцем села, а проживав у Новиці, поховали 15 жовтня.
Крім цього, було згадано імена ще 16 загиблих захисників з інших населених пунктів Голинського деканату. За ними тутешні священники разом із запрошеними відправили поминальну панахиду. А замість хвилини мовчання вперше пролунала хвилина молитви.
Нагадаємо, перший «Дзвін Пам’яті», на якому згадували 37 захисників із сіл Голинського деканату, які загинули, борючись за мир в Україні, відбувся у червні 2025 року. Він об’єднав 10 священників.
«Цей захід деканального рівня, тобто на нього було запрошено усіх сімох священників Голинського деканату: з Кропивника, Пійла, Тужилова, Сівки-Калуської, Довгого-Калуського та Степанівки. А також родини загиблих захисників із цих сіл. Загалом разом згадано імена Героїв, з-поміж яких 21 — з Голиня та решту — з сусідніх населених пунктів», — зазначала художня керівниця місцевого Народного дому Оксана Ляхович.
Тоді пролунав спогад про Петра Василіва з Голиня, загибель котрого підтвердилась напередодні, а поховали його опісля — у суботу, 28 червня. До портретів Героїв було покладено по дві гвоздики, а гості взяли квіти на могили своїх захисників.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
