Як повідомила Калуська міська рада, на фасаді Калуського ліцею №3 урочисто відкрили й освятили інтерактивні меморіальні дошки трьом полеглим Захисникам України, випускникам ліцею: Андрієві Овчару, Романові Слюзару та Миколі Деркачу.
Вшанувати полеглих Героїв прийшли їхні рідні і близькі, бойові побратими, педагоги, учні, представники влади та громада.
На фасаді Калуського ліцею №7 відкрили інтерактивні меморіальні дошки двом Захисникам, які віддали життя за волю України: Сергію Вербовецькому та Богдану Смирнову.
Представники духовенства провели чин освячення пам’ятних знаків. Рідні, друзі, побратими, представники влади, вчителі та учні спільно схилили голови у щирій молитві за упокій душ воїнів.
Що відомо про полеглих захисників
Андрій Овчар народився 23 вересня 1978 року в Калуші. Навчався у ЗОШ №3, а згодом — у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. З 2001 року працював у Богородчанському військовому ліцеї, згодом — викладачем у Вищому професійно-технічному училищі №7. З 2006 року працював системним адміністратором у приватному підприємстві «555».
З початком повномасштабного вторгнення в Україну вступив у Тероборону Калуша, а з 2 грудня 2022 року — до лав Збройних сил України. Пройшов навчання в Одеській академії сухопутних військ, отримав звання молодшого лейтенанта, відтак — лейтенанта, і став командиром роти вогневої підтримки у складі батальйонної тактичної групи однієї з військових частин.
7 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання під час захисту України від збройної агресії російської федерації на Сумщині, 46-річний Андрій Овчар загинув. Поховали захисника 14 лютого 2025 року на Алеї Слави міського кладовища. Командир Андрій Овчар з Калуша посмертно відзначений орденом Богдана Хмельницького.
Роман Слюзар народився 28 квітня 1978 року в місті Калуші. Навчався в Калуській школі №3. Пізніше — в Калуському хіміко-технологічному технікумі. У 2000 році закінчив Івано-Франківський національний університет нафти і газу. Після навчання розпочав свою трудову діяльність на ТОВ «Карпатнафтохім». У
Окрім роботи, захоплювався садівництвом. Проводив увесь вільний час за улюбленою справою. У 2018 році здобув другу вищу освіту в Львівському аграрному університеті.
у липні 2023 року добровільно став на захист України. Гідно та віддано виконував свій військовий обов’язок, був начальником служби пально-мастильних матеріалів логістики однієї з військових частин. Відданий військовій присязі на вірність українському народові, 25 липня 2025 року внаслідок проникаючого осколкового вогнепального поранення захисник Роман Слюзар помер в одній з київських лікарень. 29 липня Героя поховали на Алеї Слави міського кладовища у Калуші.
Микола Деркач народився 20 грудня 1984 року у Калуші. Навчався у середній школі №3 (нині — Калуський ліцей №3). У віці 13 років залишився напівсиротою: передчасно пішов із життя батько. Після закінчення 9 класу вступив до професійно-технічного училища за фахом столяра. 2003-2004 роках служив у лавах Збройних сил України. Потім працював на різних роботах, їздив на заробітки за кордон.
Стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу механізованої роти військової частини калушанин Микола Деркач помер 24 листопада 2024 року у лікарні міста Дніпра внаслідок ушкоджень, отриманих від військових дій, вибухів та осколків. Воїн не дожив до свого 40-річчя менше ніж місяць. 3 грудня 2024 року Захисника провели в останню дорогу. Похований на Алеї Слави міського кладовища у Калуші. 15 січня 2025 року Миколі Деркачу посмертно присвоїли звання "Почесний громадянин Калуської громади".
Богдан Смирнов народився 2 липня 1977 року в Калуші. Навчався в школі №6, а згодом здобув спеціальність у Калуському політехнічному коледжі. Працював в Івано-Франківську на ДП ВО "Карпати", а також у "Буковелі".
Богдан Смирнов був призваний на військову службу у лютому 2024 року. Самовіддано служив оператором розрахунку відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів однієї з військових частин.
Солдат загинув 14 жовтня 2024 року на Донеччині. Поховали Героя 22 жовтня 2024 року на Алеї Слави міського кладовища у Калуші. Бійця Богдана Смирнова посмертно нагородили комбатантським хрестом та нагрудним знаком "Честь та пам’ять".
Сергій Вербовецький народився 12 січня 1973 року у Калуші. Навчався у школі №7, потім продовжив навчання у Стрию. Багато років працював на заводі "Хлорвініл".
На початку квітня 2022 року став на захист Батьківщини. У складі підрозділу морської піхоти воював у найважчих точках фронту. В жовтні 2022 року в зв’язку з погіршенням стану здоров’я був прооперований у Києві, але згодом знову повернувся на фронт. Проте, через подальше погіршення стану здоров’я Сергій Вербовецький був демобілізований у червні 2024 року. Отримав інвалідність внаслідок війни. Його серце зупинилося 28 вересня 2024 року.
За час перебування у лавах Збройних сил України за сумлінне виконання обов’язків Сергій Вербовецький був нагороджений трьома медалями. А після демобілізації регулярно допомагав побратимам.
1 жовтня 2024 року рідні, друзі, побратими провели захисника в останню дорогу.
