Як повідомляли "Вікна", військовослужбовець Тарас Борщ із Калуша раптово помер 4 квітня на 28 році життя.
Став на захист України з перших днів повномасштабної війни — 8 квітня 2022 року. Служив командиром відділення світлотехнічного забезпечення взводу радіотехнічного забезпечення роти зв’язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв’язку та радіотехнічного забезпечення військової частини.
За повідомленням Бурштинської міської ради, зустріч Героя відбудеться сьогодні, 6 квітня, орієнтовно о 15:00 біля палацу культури «Прометей». Після прощання кортеж вирушить до міста Калуш.
Спогадом про випускника Калуського наукового ліцею імені Дмитра Бахматюка поділилася Наталія Анікіна:
Спогад про воїна також написав у соцмережі аеророзвідник з Калуша Влад Німак:
"Нещодавно бачився з Тарасом Борщем.
Ми стояли на заправці Амік, вночі під комендантську і пили каву.
Він розказав мені про свою новонароджену дитину, про останні апдейти служби, дав мені шеврон і наклейки.
Я знову просив його розказати про легендарний стрєлковий бій з вагнерами під Бахмутом в 22 році.
Ми говорили про норд дівіжн, про 67 і 47 бригади, про проблеми армії, про Галичину, про Правий сектор, про УДА, про Сашу Буля, про Мілана та про те що війна вже по максимуму замахала і хочеться кайфувати від того що тобі 27 років, а не займатись цим усім.
Ми позгадували період безтурботного Калуша, період 46 кабінету та період максвел пабу.
Ми заностальгували за усім, особливо за культовими людьми Калуша які або виїхали, або померли, або на війні.
Ми дійшли згоди що наші рандомні зустрічі це щось дійсно спешл, бо минулого разу ми отак рандомно побачились під Оріховом.
"Бо Україна не така вже і велика, як може здаватися...і насправді всі всіх знають"
Позавчора Тарас відповів мені на сторіс про Калуш і записав голосове. А вчора Тараса не стало.
Для мене він Герой України і той приклад, завдяки якому лінія розмежування зараз не в Черкаській та Кіровоградській областях.
Дякую за службу. Дякую за спогади і за безтурботний Калуш. І за твою творчість. І за гімназію. І за Львів. І за все".
Учителька біології Калуського наукового ліцею імені Дмитра Бахматюка Галина Лойош поділилася у соцмережі спогадом:
"Тарасику, ну як же так? Твоє велике серце мало ще довго битися. Твій оптимізм, твоя чарівна усмішка мали ще довго нести тепло і світло. Пам'ять про учнів має бути на дошках здобутків і у ваших соцмережах, а не на дошках скорботної пам'яті на стінах закладу...
У чотирнадцятому ви втікали через вікно на місцевий Євромайдан і жодне переконання, що ви неповнолітні і що вам не можна, вас не спиняло. У двадцять другому вас не могло нічого спинити від того щоб стати на захист своєї країни. Ти знаходив час зайти до школи під час реабілітації після поранення. І, коли ми дякували і пропонували допомогу, то ти казав, що це ти прийшов подякувати і запропонувати допомогу. Подякувати за те, яким ти став, за гімн щоранку, за розуміння і турботу. Допомога, яку ти просив не оприлюднювати, робить свою справу.
Ще не знаходяться слова говорити про тебе у минулому часі. Невимовний смуток і біль".
