Першу пересадку Захару провели у 2023 році — тоді донором стала його бабуся. На жаль, хронічне захворювання, яке уразило власні нирки хлопчика, з часом пошкодило і пересаджений орган. Через рецидив фокально-сегментарного гломерулонефриту у серпні 2025 року трансплантовану нирку довелося видалити, йдеться на Фейсбук-сторінці "Центр дитячої медицини. Західноукраїнський спеціалізований центр".
"У серпні минулого року Захар перебував на межі життя і смерті. Септичний стан виник через інфікування трансплантованої нирки, і єдиним виходом було її видалення. Після цього хлопчик був повністю ануричний і мав суворі обмеження у споживанні рідини", — розповідає нефрологиня клініки дитячої нефрології Олена Клуб.
Відтоді Захар понад пів року жив без нирок. Його стан підтримували за допомогою нирково-замісної терапії — гемодіалізу. Кількагодинні процедури проводили тричі на тиждень, тому хлопчик разом із мамою змушені були жити у Центрі дитячої медицини.
У березні надійшло повідомлення від Українського центру трансплант-координації про потенційного донора. Обстеження підтвердили сумісність, і вже наступного дня Захару провели пересадку нирки.
Особливо складним став післяопераційний період. Уже на другу добу лікарі знову зафіксували ознаки рецидиву основного захворювання. Цього разу команді вдалося вчасно зупинити хворобу.
"Ми застосували окремі сучасні рекомендації японських і німецьких колег, а також нову схему імуносупресивної терапії у поєднанні з плазмоферезом. Це дало позитивний результат і на сьогодні можна впевнено сказати, що рецидив подолано", — пояснює керівник клініки Роман Андруневич.
Зараз Захар вперше за вісім місяців їде додому. Попереду ще контрольні огляди й медикаментозне лікування, але головне, що він знову житиме дитячим життям: гулятиме, гратиметься з друзями і питиме чай із братом. Саме так, як мріяв увесь цей довгий час.
