Про що мріє велосипедист-аматор та скільки часу присвячує своєму захопленню, він поділився з «Вікнами» до Всесвітнього дня велосипеда та велосипедиста.
З Андрієм Іваськівим нас звів клич у соціальних мережах, коли ми шукали героя для нового матеріалу. Професійно велоспортом хлопець не займається, але обожнює подорожі та емоції, які дарує двоколісний транспорт.
За освітою Андрій кухар-офіціант, проте зараз готує лише вдома для душі. Його фірмова страва — шашлик. Працює хлопець на релокованому підприємстві з виробництва міжкімнатних дверей.
Перші падіння та шкільні маршрути
Їздити на велосипеді Андрія у п'ятирічному віці навчив батько.
«Тато зняв додаткові колеса і сказав, що я вже дорослий. Спочатку я розбивав коліна, лікті та сильно плакав. Але за тиждень навчився на власних помилках. Нашій "дружбі" з велосипедом уже 18 років», — згадує хлопець.
Першу серйозну підліткову поїздку Андрій здійснив із друзями до лісу в мікрорайоні Підгірки. Велосипед тоді був важким та непрактичним, педалі крутилися важко, але втома не зіпсувала яскравих вражень.
У шкільні роки хлопець їздив велосипедом усюди: до друзів, на стадіон чи сусідні райони. Дистанції були невеликими — від 5 до 11 кілометрів.
«Бонусом ставали спонтанні знайомства. Катаєшся, вітаєшся, пропонуєш їхати разом. Так до компанії приєднувалися й дівчата. З деякими велодрузями спілкуюся й досі».
Зараз хобі Андрія підтримує і його дівчина, яка також любить велоподорожі. Пара вже планує спільні мандрівки: мріють поїхати на Дністер, порибалити, насолодитися краєвидами та попити кави на заправці.
Купівля «Чорниша» за 65 тисяч та перші рекорди
Взимку, змінивши роботу, Андрій здійснив мрію — купив у розстрочку новий велосипед за 65 тисяч гривень, яку вже майже успішно виплатив. Головна перевага нового байка — вага. Замість колишніх 20 кілограмів, цей важить лише 10, тож його легко підняти однією рукою. Карбонова вилка чудово гасить вібрації від ям чи гравію, тому втома майже не відчувається.
Максимальна швидкість, яку хлопець розвивав на спусках — 58 км/год, тоді він обганяв навіть фури. Щойно зійшов сніг, Андрій встановив перший рекорд — подолав 120 кілометрів до Бурштина і назад. Спочатку тіло втомлювалося, але швидко звикло до навантажень, і тепер такі відстані даються легко.
Натхнення від YouTube та догляд за велосипедом
На велоподорожі Андрія надихнув блогер Саша Ляпота, який мандрує на двоколісному Європою та збирає благодійні заїзди.
«Велосипед для мене — як член сім’ї. Коли злізаю з нього, завжди кажу: «Малий, дякую» і цілую в перегородку», — з усмішкою деліться калушанин.
Маршрути хлопець заздалегідь не планує. За гарної погоди просто бере гамак, їде до лісу, замовляє доставку їжі та відпочиває. Він просто рухається туди, де світить сонце, відкриваючи нові дороги, річки та обов'язково фотограчуючи красиві локації.
Головними перевагами велосипеда Андрій вважає екологічність та економію: пальне не потрібне, працюють лише власні ноги (тому доводиться добре наганяти добову норму калорій). Крім того, байк компактний — для нього не потрібен гараж, адже він легко поміститься навіть в однокімнатній квартирі біля ліжка.
Ще один великий плюс — мобільність. У заторах на в'їзді до Івано-Франківська водії автівок стоять годинами, тоді як велосипедист з вітерцем проїжджає повз за лічені хвилини.
Байк Андрія ніколи не підводив завдяки регулярному догляду. Хлопець змащує деталі та робить мінімальний техогляд після кожної поїздки, а з собою завжди возить запасну камеру.
Екіпірування, безпека та культура на дорозі
Андрій уже придбав усе необхідне: зручний одяг, шолом, окуляри та рукавиці. Для нічних поїздок обов’язково використовує ліхтарик і світловідбивальний жилет. У майбутньому планує лише замінити сідло на більш спортивне.
У подорожах хлопець намагається триматися далі від пішоходів через їхні непередбачувані маневри. Він зазначає, що Калушу дуже бракує якісної велоінфраструктури, яка б гарантувала безпеку і водіям двоколісних, і пішоходам.
Щодо культури на дорозі, то більшість водіїв ставляться до велосипедистів із повагою. Проте трапляються й небезпечні винятки, коли машини пролітають у міліметрах від керма.
«На противагу цьому, діти в автівках часто махають мені рукою, і це дуже приємно», — підсумовує Андрій.
100 кілометрів замість дивана
Раніше Андрій пробував себе в музиці та писав тексти, але велоспорт переміг — сьогодні хлопець присвячує улюбленому хобі 90% вільного часу. Щодня після роботи він сідає на велосипед і до комендантської години встигає намотати до 100 кілометрів.
«Багато хто дивується, звідки сили, а для мене це прилив енергії. Якби лежав на дивані, втомився б більше. Велика перевага велосипеда — ти помічаєш красу природи, архітектури та людей, яку ніколи не побачиш з вікна автомобіля», — ділиться калушанин.
Улюблена локація Андрія в Калуші — ліс, де можна відпочити в гамаку. Єдиним мінусом двоколісного транспорту хлопець жартома називає його відсутність.
У кожну подорож мандрівник бере із собою прапор України. На заправках він іноді зустрічає відомих людей і бере у них автографи — на прапорі вже є підписи двох популярних українських коміків.
Найближчими вихідними Андрій планує поїздку до Старуні, а глобально — мріє об'їхати на велосипеді всю Україну.
Також хлопець має чітку мету: створити активну спільноту велосипедистів Калуша. Він хоче об'єднати однодумців у спільному чаті, щоб разом планувати маршрути, влаштовувати масові заїзди, робити круті фото та популяризувати велокультуру в рідному місті.
Ірина АНДРІЇВ, журналістка
Кароліна МАЗУР, операторка-монтажерка
