У понеділок, 8 червня, Калуський міськрайонний суд продовжив розгляд кримінальної справи, обвинуваченими в якій є колишній директор КП «Калуська енергетична компанія» Петро Шевчук та місцева підприємиця, інформують "Вікна" з місця події. Нагадаємо, їх підозрюють у привласненні 130 тис. гривень під час замовлення проєктної документації.
У 2022 році сторони уклали три договори на розробку технічної документації. Як вказує слідство, проєкти фактично не виготовили, проте акти виконаних робіт були підписані. Це дозволило безпідставно перерахувати бюджетні кошти на рахунок виконавиці. Підприємицю, як і ексдиректора «КЕК», обвинувачують у заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, а також у службовому підробленні.
Перше судове засідання у цій справі відбулося 20 жовтня 2025 року. На початку розгляду справи обоє заявили суду, що не визнають себе винними. Станом на зараз суд дослідив докази у справі та вже опитав шість свідків — усі вони є працівниками «Калуської енергетичної компанії». Також свої показання суду надали обвинувачені.
Цифрові сліди: що показала експертиза ноутбука
На засідання 8 червня свідчити у суді запросили експерта, який досліджував вилучений у підприємиці під час досудового розслідування ноутбук. Нагадаємо, доказами у справі стали результати експертизи комп'ютера: на ньому виявили два файли документації проєктів зон санітарної охорони. За висновком експерта, датою створення одного є 7 листопада 2024 року, другого — 19 листопада 2024 року. Таким чином сторона обвинувачення доводить, що проєкти були виготовлені не у 2022 році (коли було підписано акти приймання-передачі та сплачено бюджетні кошти), а значно пізніше.
Натомість сторона захисту спростовує такі аргументи. Ноутбук, на якому першочергово було створено проєкти, як запевняє обвинувачена, вийшов з ладу і не підлягав ремонту. А самі проєкти з допомогою флешки перенесли на інший ноутбук (вміст якого і досліджував експерт). Сторона захисту вже заявляла клопотання, щоб наочно продемонструвати: датою створення файла на комп’ютері може відображатися дата його перенесення з флешки.
Копіювання чи «Зберегти як»: роз'яснення ІТ-експерта
Експерт Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Віталій Сачинський до Калуша не приїхав, тож його допитали через відеозв’язок. Зокрема, сторона обвинувачення звернулася до нього за роз’ясненням: чи може відображатися датою створення файлів проєктів дата їх перенесення з флеш-носія.
За словами експерта, при редагуванні чи копіюванні файла його атрибути, у тому числі й дата створення, зберігаються. Тобто якщо, наприклад, документи було створено у 2024 році на одному комп’ютері, а у 2026 році папку з документами скопіювати на флешку, а далі перенести на робочий стіл іншого комп’ютера, то дата створення файлів не зміниться — відображатиметься 2024 рік. Однак експерт вказав, що коли при перенесенні файла з флеш-носія також відбувається його «збереження як», то у такому разі користувач створює новий документ з новою датою та перенесеним вмістом.
Експерт зазначив, що наразі не може сказати, чи є 7 і 19 листопада 2024 року датами створення документів, чи датами збереження раніше створених файлів на цьому ноутбуці. Однак існує можливість збереження атрибутів попереднього файла.
«Є спеціальне програмне забезпечення, можна подивитися в розширенні. Я не можу сказати. Можливо, якщо відкрити за допомогою моїх програмних засобів, воно дасть дати створення та зможе «підтягнути» атрибути первісного файла», — зазначив експерт.
За клопотанням прокурора експерта запросили на наступне судове засідання особисто. Він має взяти із собою спеціальне програмне забезпечення, а сторона обвинувачення — надати комп’ютер із дисководом. Планують дослідити диск із матеріалами експертизи ноутбука підприємиці. Одне слово, якщо за допомогою спеціального софту перевірять файли проєктів і вдасться встановити, що тексти дійсно були створені у 2022 році, то позиція захисту суттєво посилиться.
Також на засіданні 8 червня прокурор подала письмове клопотання про допит представниці Держаудитслужби, яка проводила ревізію на комунальному підприємстві. Її пояснення можуть багато прояснити у справі.
Чи допитають представницю Держаудитслужби?
Нагадаємо, що перевірка Державної аудиторської служби на «Калуській енергетичній компанії» охоплювала період з 1 лютого 2022 року по 30 вересня 2024 року. Аудитори виявили порушень загалом на 1 млн 447 тис. гривень, з яких збитки на 673 тис. гривень уже усунули.
Під час проведення аудиту на підприємстві надали запит щодо відсутності проєктної документації (акти виконаних робіт підписали у серпні, а кошти підприємиці були сплачені у листопаді 2022 року. — Авт.). Також під час розслідування кримінального провадження слідчі направили запит до Державної аудиторської служби. Як з'ясувалося, під час перевірки на комунальному підприємстві не надали проєктів, за які було сплачено кошти. У відповіді на запит від 12 серпня 2025 року Держаудитслужба зазначила, що під час ревізії проєктів на підприємстві не виявили, і в бухгалтерських документах вони не були відображені.
Тож виклик аудитора є важливим для прокуратури. Сторона захисту у свою чергу назвала клопотання прокурора безпідставним та просила відмовити у його задоволенні. Адвокати посилаються на статтю Кримінального процесуального кодексу, яка вказує, що спеціаліст, який проводив перевірку, не може брати участь у кримінальному процесі з використанням її матеріалів.
Оскільки клопотання прокурора було подано у письмовій формі, суддя прийматиме рішення у нарадчій кімнаті. Про результат стане відомо пізніше.
Нагадаємо, що на засіданні суду 21 травня прокурори вже усно клопотали про допит представниці Держаудитслужби як спеціаліста (або свідка), аргументуючи це тим, що вона зможе внести ясність щодо того, до кого вона зверталася та чи просила документи. Тоді адвокат і Петро Шевчук заперечували, посилаючись на норми КПК та практику Верховного Суду. Відтак суддя відхилив клопотання прокурорів і відмовив у допиті представниці аудиторської служби і як спеціаліста, і як свідка.
Наступне судове засідання запланували на 5 серпня.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
Кароліна КОЗАК, операторка-монтажерка
