Суддя дозволив оперативникам вилучити не лише виписки, а й записи з камер спостереження, технічні дані гаджетів та історію зміни фінансових телефонів, з яких керували краденими грошима.
Про це повідомляють "Вікна" за матеріалами ухвали суду від 10 червня 2026 року.
Кримінальне провадження розслідується за ч. 4 ст. 190 КК України (Шахрайство, вчинене у великих розмірах через кібертехнології). Як з'ясувало слідство, на рахунку потерпілої накопичувалися виплати через загибель її батька на фронті та пенсія по втраті годувальника. Станом на початок вересня 2024 року залишок складав понад 244 тисячі гривень.
Зловмисники підловили жінку в інтернеті за допомогою фішингу. Спочатку під час перегляду фільму вона перейшла за посиланням «Допомога для українців під час війни», де ввела номер телефону. Запідозривши неладне, дані картки вона там не вказала. Проте наступного дня її зацікавила реклама онлайн-казино, яке обіцяло 300 доларів США за реєстрацію. Цього разу дівчина втратила пильність і ввела повні реквізити картки разом із секретним CVV-кодом.
Отримавши доступ до онлайн-банкінгу через фішинговий сайт-двійник, шахраї почали таємно спустошувати рахунок. Списання тривали майже добу — з вечора 3 вересня до вечора 4 вересня 2024 року. Потерпіла нічого не знала, адже сповіщення від банку не надходили.
Зупинити грабіж вдалося лише тоді, коли автоматична система безпеки банку зафіксувала підозрілу спробу переказу ще 10 000 гривень. Співробітник безпеки зателефонував власниці картки й, отримавши відповідь, що вона нічого не переказує, заблокував рахунок. Згодом у відділенні банку дівчина дізналася, що з її картки несанкціоновано зняли 227 508 гривень.
Куди зникли гроші: розслідування кіберполіції та полювання за «дропами»
Оперативники кримінальної поліції встановили, що шахраї діяли професійно — вони миттєво «розпилили» суму на безліч дрібних транзакцій (переважно по 20 000 та 29 999 гривень), щоб заплутати сліди. Гроші розійшлися по рахунках десятків різних банків на імена підставних осіб (так званих «дропів»). Потерпіла наголосила, що не знає нікого з власників цих рахунків.
Для встановлення організаторів справи слідчі звернулися до суду по доступ до документів щодо одного з ключових рахунків-накопичувачів, куди стікалися крадені гроші.
Слідчий суддя надав офіційний дозвіл групі слідчих Калуського районного відділу поліції на вилучення (виїмку) оригіналів або завірених копій документів фінустанови.
Згідно з ухвалою, банк зобов'язаний надати слідству повні анкетні та паспортні дані власника рахунку разом із його логінами та історією змін фінансових телефонів, технічні дані пристроїв (зокрема IP- та MAC-адреси, IMEI й моделі гаджетів, з яких заходили в інтернет-банкінг), детальну виписку про рух коштів із точним часом транзакцій та адресами банкоматів чи терміналів, а також фото- й відеофіксацію осіб, які безпосередньо знімали готівку або переказували гроші.
Строк дії цієї ухвали становить один місяць з дня її постановлення (до 10 липня 2026 року).
Суд окремо попередив керівництво фінансової установи: у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ та відмови добровільно надати документи, слідчий суддя за клопотанням поліції має право постановити ухвалу на проведення примусового обшуку у банку з метою відшукання та вилучення зазначених цифрових та паперових доказів.
Ухвала слідчого судді набрала законної сили негайно та оскарженню не підлягає. Розслідування резонансного кіберзлочину триває.
