Одного дня, просто під час чергового рейсу, він отримав повістку. Так розпочався новий етап його життя — військова служба, повідомляє Івано-Франківський центр комплектування та соціальної підтримки.
Після прибуття до розподільчого центру потрапив до підрозділу інженерних безпілотних систем, а згодом став оператором наземних роботизованих комплексів.
Попередній досвід виявився корисним і в армії. Знання логістики, організації перевезень та роботи з технікою допомогли швидше адаптуватися до нових завдань. Водночас довелося освоювати чимало нового: комп’ютерні мережі, засоби зв’язку, ремонт обладнання, пайку та технічне обслуговування роботизованих платформ.
За словами військовослужбовця, найбільшу мотивацію дає усвідомлення того, що його робота приносить реальну користь.
Наземні роботизовані комплекси виконують завдання там, де ризик для людини надто високий. Іноді втрачена машина означає врятоване життя військовослужбовця, а це найважливіше.
Щоночі роботизовані платформи доставляють на передові позиції боєприпаси, спорядження та інші необхідні вантажі. Саме в такі моменти особливо відчувається значення цієї роботи та її внесок у спільну справу.
Історія «Покемона» — ще одне підтвердження того, що сучасна війна потребує не лише сили та витривалості, а й технічних знань, бажання навчатися та готовності опановувати нові напрямки.
