Суд закрив справу про банкрутство "Костанзи", в якої кредитори вимагали понад 3,6 млрд гривень

Компанія, виробничі активи якої знаходяться у Калуші, перебувала у процедурі банкрутства майже два роки. Проте Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення про закриття провадження через новий статус підприємства на енергетичному ринку.
23 Червня, 2026
Переглядів: 2638
Усі встановлені раніше обмеження щодо "Костанзи" скасовано
Усі встановлені раніше обмеження щодо "Костанзи" скасовано
Головні новини Калуша та Прикарпаття
Телеграм Інстаграм

Як раніше повідомляли «Вікна», ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2024 року було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Костанза». Провадження відкрили за заявою ТОВ «Виробниче торговельне об’єднання «Український національний продукт» (м. Київ). Суд підтвердив заборгованість «Костанзи» перед цим підприємством у розмірі понад 143,3 млн гривень та дійшов висновку, що боржник неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредитором.

Мільярдні претензії кредиторів

Обсяг грошових вимог, про які заявили кредитори «Костанзи», перевищив 3,6 млрд гривень. Заяви до суду з найбільшими фінансовими претензіями до боржника подали дві компанії:

  • KARPATY CHEMICAL B.V. (Карпати Кемікал Бі Ві) — заявило про грошові вимоги в сумі 1 млрд 437 693 281,86 гривні. Ця нідерландська компанія до червня 2024 року була власником калуського ТОВ «Карпатнафтохім».
  • ТОВ «Карпатнафтохім» — 860 млн 858 603,63 гривні.

Таким чином, лише ці дві структури подали до суду заяви з вимогами до «Костанзи» на загальну суму близько 2,3 млрд гривень.

6 травня 2026 року суд постановив визначити розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів ТОВ «Костанза» на загальну суму 3 млрд 638 100 187,54 гривні. Водночас розмір невизнаних судом вимог склав 51 815 528,44 гривні. Більшу частину цього невизнаного боргу заявило комунальне підприємство «Калуська енергетична компанія», яке вже подало апеляційну скаргу на таке рішення.

Збори кредиторів призначили на 18 травня. Вони були скликані та проведені в режимі відеоконференції. За їхнім результатом прийнято рішення утворити комітет кредиторів ТОВ «Костанза» у складі двох найбільших кредиторів — KARPATY CHEMICAL B.V. та ТОВ «Карпатнафтохім». Нідерландську компанію обрали головою цього комітету.

Паралельно ТОВ «Костанза» намагалося оскаржити відкриття справи про власне банкрутство. Спочатку компанія звернулася до Західного апеляційного господарського суду, який залишив ухвалу першої інстанції без змін. Згодом Верховний Суд України 21 січня 2025 року також залишив касаційну скаргу ТОВ «Костанза» без задоволення.

Зміна розпорядника майна та питання опалювального сезону

Попри тривалі судові баталії, справу про банкрутство все ж закрили ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16 червня 2026 року (повний текст оприлюднили в судовому реєстрі 22 червня).

Під час останніх засідань суд розглядав низку клопотань. Зокрема, комітет кредиторів вимагав відсторонити арбітражного керуючого Віталія Глеваського. ТОВ «Костанза» також скаржилося на його дії, стверджуючи, що рішення розпорядника свідчать про намагання штучно збільшити боргові зобов’язання компанії. Суд скаргу підприємства на дії Глеваського відхилив через брак обґрунтувань, проте клопотання про його відсторонення задовольнив, адже цю ініціативу підтримали й представники «Костанзи», а інші кредитори не заперечували. Новим розпорядником майна призначили арбітражного керуючого В'ячеслава Савченка.

Також ТОВ «Костанза» та арбітражні керуючі просили зняти арешт з майна і рахунків компанії. Клопотання мотивували тим, що підприємство є критично важливим для економіки та життєдіяльності населення. Через заблоковані рахунки компанія не могла повноцінно працювати та готуватися до зими.

«В судовому засіданні представник боржника зазначив, що наразі ТОВ «Костанза» розпочало підготовку до проведення опалювального періоду, однак арешти, накладені на майно та рахунки підприємства, унеможливлюють виконання цих зобов`язань, оскільки перешкоджають проведенню підготовчих та ремонтних робіт, закупівлі необхідних матеріалів та інших дій, що є критично важливими для роботи підприємства», — йдеться в ухвалі суду.

Проти зняття арештів виступило лише ПрАТ «НЕК «Укренерго». Зрештою, суд відмовив у задоволенні цього клопотання, визнавши вимоги заявників необґрунтованими та такими, що не відповідають принципу судового контролю в межах справи про банкрутство.

Чому суд закрив справу?

Головним поворотом у справі стала заява ТОВ «Костанза» про закриття провадження. Представники компанії послалися на те, що підприємство офіційно стало учасником оптового енергетичного ринку. Це підтверджується ліцензією, отриманою 31 березня цього року, та свіжим договором зі споживачем від 30 квітня.

Проти закриття справи категорично виступив ініціатор банкрутства — ТОВ «ВТО «Український національний продукт». Представники київської фірми заявили про неправомірні дії керівництва «Костанзи» та спробу маніпулювати інформацією, щоб закрити справу за формальними підставами й уникнути зобов'язань перед кредиторами. Натомість інші кредитори заперечень не мали, а представник ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» навіть підтримав закриття, аби припинити дію мораторію та отримати змогу стягнути борги.

Згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства, суд зобов'язаний закрити провадження, якщо боржник є оптовим постачальником у сфері енергетики.

«Нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено можливості продовжувати розгляд справи за умови, коли боржник є оптовим постачальником», — констатував суд.

Що далі?

Суд задовольнив заяву ТОВ «Костанза», закрив провадження у справі про банкрутство та припинив дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, який діяв з серпня 2024 року. Усі встановлені раніше обмеження скасовано.

Наразі ухвала суду ще не набрала законної сили, оскільки на неї може бути подано апеляційну скаргу. Якщо рішення Господарського суду вистоїть в апеляції, кредитори (зокрема й комунальне підприємство «Калуська енергетична компанія») отримають законне право відкривати виконавчі провадження та розпочати примусове стягнення мільярдних боргів у загальному порядку.

Богдана ТИМЧИШИН, журналістка