В державному судовому реєстрі оприлюднили ухвалу Калуського міськрайонного суду від 25 червня за результатами розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо місцевої мешканки. Жінка є підозрюваною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених двома статтями Кримінального Кодексу України:
- Частина 2 статті 364 (Зловживання владою або службовим становищем). Оскільки дії спричинили тяжкі наслідки, санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років, а також штраф від 8 500 до 17 000 гривень.
- Частина 1 статті 366 (Службове підроблення). За складання та видачу завідомо неправдивих офіційних документів загрожує штраф від 34 000 до 68 000 гривень або обмеження волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади до 3 років.
Як зазначено у судовому документі, підозрювану, яка працювала економістом з праці, наказом генерального директора КНП «Калуська ЦРЛ» від 2 листопада 2020 року було призначено секретарем комісії з раціонального використання коштів, передбачених для закупівлі медичних послуг, пов`язаних з COVID-19, за програмою державних гарантій медичного обслуговування, інформують "Вікна".
Повноваження та поява «злочинного умислу»
Таким чином, вона отримала спеціальні повноваження встановлювати розміри доплат працівникам. У той же час на неї покладався обов`язок дотримуватись нормативной бази. Правоохоронці дійшли висновку, що підозрювана була чітко ознайомлена з вимогами урядових постанов та усвідомлювала, що доплати встановлюються виключно працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Попри це, за версією слідства, у період з 2 листопада 2020 року по 10 січня 2021 року у жінки виник злочинний умисел включить до проєктів наказів про встановлення доплат осіб, які не зайняті безпосередньо на «ковідних» роботах. Вона знала, що ці люди не мають права на виплати, а нарахування їм 300 відсотків посадового окладу призведе до матеріальної шкоди державному бюджету.
Відтак до затверджених проєктів наказів було включено осіб, які не були задіяні до надання безпосередньої медичної допомоги хворим. А саме: 12 ліфтерів, 4 машиністи насосних установок та 2 водії. Згодом накази було підписано, і технічний персонал почав отримувати максимальні надбавки.
Кар'єрний ріст і масштабування схеми
12 липня 2021 року підозрювану було призначено на посаду заступника медичного директора з економічної аналітики КНП «Калуська ЦРЛ». На цій посаді, як сказано в судовому документі, вона продовжувала реалізовувати свій умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди працівниками лікарні. Вона знову підготувала проєкти наказів «Про встановлення доплат працівникам, які зайняті з пацієнтами COVID-19 у КНП «Калуська ЦРЛ» із додатками-списками працівників, до яких включили тих самих ліфтерів, машиністів та водіїв. Накази підписувалися, а виплати продовжувалися.
Такі же проєкти наказів підозрювана готувала і згодом, перебуваючи вже на посаді начальника груп з економічної аналітики та планування КНП «Калуська ЦРЛ».
Загалом у період з квітня 2020 року по березень 2023 року (тобто за три роки) неправомірну вигоду отримали близько двох десятків працівників лікарні. Розмір цієї вигоди на одну особу склав від 10 585,92 до 155 249,66 гривні (в середньому близько 4,3 тис. гривень доплати на місяць). Загальна сума завданих збитків бюджету склала 1 млн 574 647,62 гривні, що кваліфікується як тяжкі наслідки для державних інтересів.
Давній скандал у міській раді: депутати захищали ліфтерів
Варто зазначити, що «ковідні» доплати в Калуській ЦРЛ вже були предметом палких дискусій на рівні Калуської міської ради. На початку роботи чинного скликання міськради депутати створили спеціальну комісію для перевірки діяльності комунальних закладів охорони здоров’я. У листопаді 2021 року на сесії озвучили звіт комісії по Калуській ЦРЛ, який охоплював період 2020 року і першої половини 2021 року.
Тоді комісія констатувала, що надбавки і доплати працівникам (до 300%) відбуваються «в ручному режимі». Окремо наголосили, що гроші отримував адміністративний персонал та ліфтери.
Натомість частина депутатів тоді стали на бік таких доплат. Вони аргументували це тим, що ліфтери, наприклад, постійно контактують з хворими, перебуваючи з ними у тісному, закритому просторі ліфта під час транспортування. Це ж стосувалося і водіїв. Технічні працівники також постійно працювали у лікарняних палатах, адже контролювали справність і тиск в системі подачі кисню, від якої залежне життя пацієнтів. Також на сесії акцентували на тому, що доплати розподіляв не одноосібно керівник, а колегіальний орган — комісія.
Поліція взялася за справу лише через 5 років
Попри публічний скандал у 2021 році, правоохоронці активізувалися значно пізніше. Підставою для криміналу стала ревізія фінансово-господарської діяльності Калуської ЦРЛ, проведена у липні 2023 року. Перевірка офіційно зафіксувала, що додаткова «ковідна» доплата здійснювалась окремим працівникам, які безпосередньо не були задіяні для надання медичної допомоги хворим.
Лише на початку 2026 року за «ковідні» надбавки в Калуській ЦРЛ взялася поліція. Починаючи з лютого 2026 року правоохоронці декілька разів зверталися до суду для отримання тимчасового доступу до документації лікарні, що зрештою призвело до оголошення підозри експосадовиці у червні.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчі пояснили ризиками: можливістю підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню.
Сторона захисту категорично заперечила проти домашнього арешту. Адвокати вказали на те, що ризики у клопотанні є абсурдними та нічим не доведеними. Окрім того, підозрювана раніше не притягалася ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності, має постійне місце роботи та міцні соціальні звязки. Сама підозрювана в судовому засіданні вказала, що за час роботи в Калуській ЦРЛ вона свої посадові обовязки виконувала добросовісно і діяла виключно в межах наданих їй повноважень.
Оцінюючи доводи сторони обвинувачення, слідчий суддя дійшов висновку про їх недоведеність та формальний характер. Суд врахував головний фактор — підозрювана вже не працює в Калуській ЦРЛ, а тому фізично не контактує зі свідками у кримінальному провадженні на робочому місці.
Відтак слідчий суддя відмовив в задоволенні клопотання про домашній арешт. Натомість до підозрюваної застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Досудове розслідування триває.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
