Протидія воєнним злочинам та притягнення до відповідальності осіб, які співпрацюють з ворогом і своїми діями завдають шкоди українським військовополоненим, є одним із пріоритетних напрямів роботи Державного бюро розслідувань, повідомляє ДБР.
Працівники ДБР за сприяння СБУ та керівництва Національної гвардії повідомили про підозру військовослужбовцю окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України, який, за даними слідства, під час перебування в російському полоні співпрацював з адміністрацією колонії та представниками спецслужб рф, передаючи інформацію про інших українських військовополонених.
Встановлено, що після потрапляння в полон у 2022 році військовослужбовець добровільно висловив бажання вступити до ПВК «Вагнер», яка воювала на боці держави-агресора проти України. Реалізувати цей намір він не встиг, оскільки був повернутий в Україну під час обміну військовополоненими.
Слідство встановило, що, намагаючись отримати поблажливе ставлення з боку адміністрації колонії, підозрюваний передавав представникам рф інформацію про українських військовополонених, зокрема про начальника медичної служби «Азову», його службову діяльність та інші відомості.
Після цього до українського офіцера систематично застосовували фізичне насильство, катування та інші форми жорстокого поводження, що зрештою призвело до його смерті.
Підставою для повідомлення про підозру стали, зокрема, показання українських військовослужбовців, звільнених із російського полону, які перебували разом із підозрюваним в одній колонії. Їхні свідчення підтверджуються результатами слідчих дій та експертних досліджень.
Дії підозрюваного кваліфіковано за:
- ч. 3 ст. 15, ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме незакінчений замах на добровільну участь громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора.
- ч. 3 ст. 431 КК України, а саме у вчиненні військовослужбовцем, який перебуває в полоні, дій, спрямованих на шкоду іншим військовополоненим, з метою забезпечення поблажливого до себе ставлення з боку ворога.
- ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України – катування, тобто умисне заподіяння особі сильного фізичного та морального страждання, вчинене з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі, у тому числі отримати інформацію чи зізнання, з метою покарати її за дії, вчинені нею чи у вчиненні яких вона підозрюється, з мотивів національної нетерпимості, як пособник.
Процесуальне керівництво здійснює Донецька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.
Діючи з метою отримання привілеїв та поблажливого ставлення з боку представників рф, підозрюваний вчиняв дії на шкоду іншим військовополоненим. Надана ним інформація використовувалася представниками російських правоохоронних органів і спецслужб як підстава застосування фізичного насильства, жорстокого поводження та катувань до українських захисників, один із яких помер від отриманих тілесних ушкоджень.
Після повернення на територію України в межах обміну військовополоненими у 2024 році підозрюваний проходив лікування, реабілітацію та був направлений для подальшого проходження військової служби. До виконання службових обов’язків він приступив 20 січня 2026 року. Надалі військовослужбовці тієї ж військової частини Національної гвардії України, які разом із ним перебували в полоні та були повернуті в межах обміну, повідомили командування військової частини та оперативних співробітників ДВКР СБ України УВ(С) «Схід» про факти його можливої співпраці з представниками держави-агресора. За результатами перевірки було розпочато досудове розслідування, у ході якого зібрано докази, що стали підставою для повідомлення йому про підозру.
За клопотанням прокурора судом підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
