Богдан Коваль народився 13 жовтня 1943 року в селі Щавне, яке зараз є територією Польщі. У 1945 році в ході трагічних подій примусового переселення українців він разом із матір’ю повернувся до села Голгочі на Тернопільщині. Фах художньої обробки каменю майбутній митець здобув у Журавнівському райпромкомбінаті на Львівщині, а з грудня 1965 року його життя нерозривно пов'язане з Калушем. Уже з 1970 року він почав активно працювати у галузі декоративної різьби по дереву та станкової скульптури, інформують "Вікна" з посиланням на Калуську міську раду.
За десятиліття творчого шляху Богдан Коваль створив десятки знакових творів, серед яких «Свічник», «50 років УПА», «Лемківська Мадонна», «Грація», «Галичині — 1100» та монументальна композиція «Депортація українців з Польщі». Його виставки успішно проходили в Україні та Польщі, зокрема на фестивалях лемківської культури. Роботи скульптора зберігаються в багатьох музеях і приватних колекціях, а його монументальні скульптури прикрашають Калуш, Трускавець, Гданськ та Кентшин. До слова, саме Богдан Коваль є автором пам’ятного знака до 65-х роковин депортації українців із Польщі, який у 2011 році встановили у калуському сквері біля ПК «Мінерал».
Творче відродження через особисту драму
Під час відкриття виставки митець поділився з присутніми дуже особистими та чутливими спогадами. Після смерті дружини Ніни у 2014 році він переживав надзвичайно важкий емоційний період. Майстер зізнався, що тривалий час перебував у глибокій творчій кризі та навіть думав, що більше ніколи в житті не повернеться до улюбленої справи.
Нове дихання та поштовх до роботи йому дав близький друг Валерій Атаманчук. Він підтримав скульптора у складний момент і приніс майстрові особливу деревину — якісну грушу. Саме цей крок допоміг Богдану Ковалю повернутися до майстерні, а створені з того часу нові рельєфи сьогодні є центральною частиною розгорнутої експозиції. Скульптор особливо цінує грушу за її однорідну структуру, природний шляхетний колір і довговічність. Цей матеріал традиційно використовують майстри художньої різьби косівської школи.
Фото: Ірина Дідошак/Фейсбук
Енциклопедія лемківського побуту та офіційне визнання
Особливе місце на виставці займає серія дерев’яних рельєфів, яку Богдан Коваль створив спеціально до 80-ї річниці депортації українців із Польщі. Над цим масштабним проєктом майстер безперервно працював близько п’яти місяців. У своїх композиціях він детально та тонко відтворив повсякденне життя і традиційні ремесла лемків: на дерев'яних полотнах люди косять, молотять, жнуть, прядуть, мелють зерно та перуть одяг у швидкій гірській річці. За словами автора, абсолютно всі сюжети він розробляв самостійно — пройшовши шлях від першого задуму й паперового ескізу до фінального завершеного різьблення.
Фото: Калуська міська рада
На урочисте відкриття завітало багато почесних гостей:
- Олег Відливаний — директор КЗ «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради», який наголосив на величезному внеску Богдана Коваля у збереження національної пам'яті.
- Наталія Виноградова — в.о. заступниці начальника управління культури, національностей та релігій Калуської міськради, яка вручила митцеві почесну подяку за плідну творчу працю та високу професійну майстерність.
- Надія Кучер — відома історикиня та одна з головних ініціаторок проведення цієї персональної виставки.
- Галина Турчак — зберігачка фондів Виставкової зали, яка розповіла гостям про тонкощі та особливості оформлення експозиції.
- Федір Лабик — почесний громадянин Калуської громади та голова Калуської міської організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина».
Персональна виставка «Душа у дереві і камені» триватиме у Калуші рівно два тижні. Відвідати її та на власні очі побачити унікальні лемківські рельєфи можна у Виставковій залі Музейно-виставкового центру за адресою: м. Калуш, вул. Дзвонарська, 5.
Фото: Ірина Дідошак/Фейсбук
