Мрія про Карпати після пекла Донеччини: історія "Мутного", який вижив завдяки маминому псалму та автомітлі

Капітан Держприкордонслужби Віталій Корпанець із позивним «Мутний» пройшов достроковий випуск з Академії під обстрілами, важкі бої на Сході та надскладну евакуацію з купою осколків у тілі. Сьогодні він допомагає побратимам психологічно, а після перемоги мріє побудувати у Карпатах особливий курорт для реабілітації ветеранів.
08 Липня, 2026
Переглядів: 644
Головна мета Віталія після війни — відкрити в Карпатах готель для психологічної реабілітації військових. Фото: Держприкордонслужба
Головна мета Віталія після війни — відкрити в Карпатах готель для психологічної реабілітації військових. Фото: Держприкордонслужба
Головні новини Калуша та Прикарпаття
Телеграм Інстаграм

Офіцерські погони у підвалі та «неправильний» позивний

Віталій закінчив Національну академію ДПСУ достроково через повномасштабне вторгнення. Дипломи та лейтенантські погони курсанти отримували в підвалі під звуки російських обстрілів, розповідає пресслужба Західного регіонального управління Держприкордонслужби.

Позивний «Мутний» Віталій отримав випадково від командира перед виїздом на фронт, бо не встиг придумати свій за 10 хвилин. Побратими жартували, що псевдонім геть не відповідає його доброму характеру.

У 21 рік Віталій очолив підрозділ досвідчених бійців, які пройшли Бахмут і Кремінну. Замість наказів молодий офіцер обрав шлях поваги — зробив своїм неформальним заступником досвідченого воїна та вчився разом із ним.

Рятувальний псалом та автомобільна мітла проти мін

  • Мамин оберіг: Під час перших боїв снаряд повністю знищив бліндаж Віталія з усім майном. Єдине, що вціліло в його рюкзаку — вервиця, молитовник і роздрукований мамою 90-й псалом.
  • Важке поранення: Під час нічного облаштування позицій Віталій потрапив під вогонь ворожого АГС. Отримав чисельні поранення руки, ноги та обличчя. Щоб не втратити ногу через тривале очікування нічної евакуації, за порадою пораненого побратима затампонував рану без накладання турнікета.
  • Лайфхак на мінному полі: Пораненому офіцеру довелося йти через заміновану ділянку. Віталій узяв звичайну автомобільну мітлу з довгою ручкою і вів її перед собою. Це допомогло виявити міни-«пелюстки» та врятувати життя групі. Згодом мітла замінила йому милицю.
  • Пекельна евакуація: Евакуаційний квадроцикл двічі потрапляв під мінометні прильоти, перевертався та врешті врізався в дерева через заклинене кермо. Останні 800 метрів побратим ніс пораненого Віталія на собі під вогнем.

Нова служба та мрія про карпатську терапію

Зараз капітан Корпанець служить у Мукачівському прикордонному загоні на посаді заступника начальника відділу з морально-психологічного забезпечення. Частину осколків лікарі так і не змогли вилучити з його тіла — на іноземних митницях метал усе ще реагує на рамки детекторів.

Головна мета Віталія після війни — відкрити в Карпатах невеликий готель із гірськолижним курортом для психологічної реабілітації військових та їхніх родин. На фронті офіцер навчився головному — довіряти людям, тому його майбутній карпатський проєкт має стати «місцем довіри», де ветерани зможуть просто видихнути.

Повна історія прикордонника — у дописі на сторінці Західного регіонального управління Держприкордонслужби.