Чому на Калущині так багато Мельників, Луцьких, Ляховичів чи Тимківих? Звідки походять ці прізвища та яку історію вони зберігають? Відповіді на ці запитання зібрані у новій книзі «Антропонімія Калущини», авторкою якої є викладачка ВПУ №7 міста Калуша Оксана Кравчук, інформують «Вікна» з посиланням на Калуську міську раду.
Від журнальної статті до окремої монографії
Ідея дослідження виникла в Оксани Кравчук ще під час навчання в магістратурі ЛНУ імені Івана Франка, коли вона вивчала ономастику рідного села Довгого-Калуського. Згодом дослідниця повернулася до масштабного задуму і впродовж кількох років особисто об'їхала всі 56 населених пунктів тодішнього Калуського району.
Поштовхом до створення книги стала пропозиція працівників Музейно-виставкового центру Калуської міської ради підготувати статтю для десятого тому «Калуських історичних студій». Проте зібраний матеріал виявився настільки об'ємним і ґрунтовним, що зрештою переріс в окрему наукову монографію.
Працюючи над книгою, філологиня спиралася на праці провідних українських ономастів і мовознавців: Юліяна Редька («Словник сучасних українських прізвищ»), Павла Чучки («Прізвища закарпатських українців»), Ірини Фаріон («Українські прізвищеві назви Прикарпатської Львівщини»), а також Лідії Скрипник та Ніни Дзятківської («Власні імена людей»). Рецензентами видання виступили авторитетні науковці ЛНУ ім. Івана Франка — професорка Зоряна Купчинська та доцентка Андріана Чучвара.
Титанічна робота з архівами та головні прізвища району
Авторка провела масштабну роботу в сільських радах, де опрацювала 212 погосподарських книг. Це дало змогу зафіксувати та проаналізувати 4165 різних прізвищ місцевих жителів (станом на 2010 рік).
Абсолютним лідером на теренах Калущини виявилося прізвище Мельник — на момент дослідження його носили 1148 жителів району. Оксана Кравчук зазначає, що у музеї ВПУ №7 навіть зберігається копія документа 1921 року, який засвідчує право людини працювати помічником мельника. Це підтверджує, що колись навіть для такої роботи доводилося проходити підготовку й мати спеціальну посвідку.
Окрім загального лідера, у кожному селі сформувалися власні «родинні ядра». Статистика найпопулярніших прізвищ за населеними пунктами виглядає так:
- Боднарів — Луцький (285 носіїв)
- Голинь — Ляхович (208)
- Кропивник — Барнич (130)
- Пійло — Лисаник (120)
- Копанки — Псюк (112)
- Сівка-Калуська — Мельник (107)
- Мислів — Дзундза (101)
- Мостище — Пукіш (93)
- Студінка — Атаман (80)
- Тужилів — Коник (77)
- Ріп'янка — Боднар (62)
- Вістів — Довжанський (55)
- Довге-Калуське — Семанів (51)
- Середній Бабин — Тимків (41)
- Яворівка — Зварич (37)
- Бабин-Зарічний — Петрина (20)
Звідки походять калуські прізвища?
У виданні детально розшифровано походження 339 місцевих прізвищ. Найчастіше вони утворювалися від особових імен (Петрів), професій (Боднар), назв територій (Долинський) або іншомовних слів (Мендела).
Авторка наводить кілька яскравих прикладів етимології:
- Куйбіда — утворилося синтаксично-морфологічним способом від форми наказового способу дієслова «кувати» та слова «біда». Первісне значення — «сірома, бідолаха». Спочатку це було жартівливе або іронічне звертання, яке згодом стало родовим прізвищем.
- Христонько — утворене від чоловічого імені Христо (Христофор) за допомогою зменшено-пестливого суфікса або походить від жіночого імені Христина («Христинчин син»).
- Матрофайло — за припущенням авторки, може походити від слова «матрона» (у Стародавньому Римі — поважна заміжня жінку, мати родини) або від жіночого імені Мотрона (Мотря) за допомогою згрубілого суфікса -айл-о.
Водночас дослідниця зауважує, що походження деяких крайових прізвищ досі залишається достеменно невідомим.
Кому буде корисне видання?
Книга «Антропонімія Калущини» орієнтована на широке коло читачів. Завдяки детальному науковому підходу та простому викладу вона стане у пригоді філологам, історикам, краєзнавцям та усім українцям, які прагнуть дослідити свій родовід, знайти коріння предків або просто дізнатися, що означає їхнє родове ім'я.
Монографія вже вийшла друком. Почитати її та дослідити історію власної родини можна у читальній залі Калуської центральної бібліотеки імені Тараса Шевченка.
